Нил - река Жизни и Смерти
Конечно, Египет невозможно себе представить без мифов о Ниле, ведь эта река дала начало одной из древнейших человеческих цивилизаций.
Именно благодаря Нилу египтянам удалось построить развитое земледельческое общество. Нил в древнеегипетской мифологии протекал не только через Землю - мир людей - но также через Небо и подземный мир. "Земной" Нил египтяне представляли себе в виде бога Хапи, который своими разливами насыщал почву благодатным илом и кормил людей. Египетское язычество и река Нил тесно связаны друг с другом, ведь Нил являлся местом жертвоприношений и часто воды его были алого цвета. Река была населена добрыми и злыми духами, принимавшими вид животных: крокодилов, бегемотов, лягушек, змей, скорпионов.
Египтяне называли этот водный поток просто «Великая река». Местные жители представляли себе реку «богом в человеческом обличье». Во всяком случае, все фараоны продолжали адресовать Нилу, а не небу, приказы начать разлив, торжественно бросая в речную воду свитки с царским указом.
Почему меня так заинтересовал Древний Египет и мифы про Нил? Могу сказать, что Нил и его прибрежные территории - очень живописные места, куда не раз мы с семьей путешествовали летом. Рядом с ним я всегда чувствовал(а) некую силу, могущество, которое на протяжении веков восхищало людей!
Объяснение:
Курс истории и собственное мнение.
Нідерла́ндська Револю́ція (нід. Tachtigjarige Oorlog; ісп. Guerra de los Ochenta Años — Вісімдесятирічна війна, в радянській історіографії — Нідерландська буржуазна революція) — успішна революція сімнадцяти провінцій у боротьбі за незалежність від Іспанської імперії. У результаті революції була визнана незалежність Семи Об'єднаних провінцій. Області, відомі нині як Бельгія та Люксембург (ті з сімнадцяти провінцій, які залишилися під правлінням Габсбургів), отримали назву Південних Нідерландів. Першим лідером революції був Вільгельм Оранський. Нідерландська революція стала одним з перших успішних розколів у Європі та призвела до появи перших європейських республік сучасного часу.
Спочатку Іспанії вдавалося стримувати сили ополчення. Однак у 1572 р. повстанці (гези) захопили Брілле, і спалахнуло повстання. Північні провінції здобули незалежність спочатку de facto — фактично, а у 1648 р. de juré — юридично. Під час революції Нідерландська республіка швидко зростала, стаючи світовою силою завдяки торговим суднам, економіці та науці, які швидко розвивалися, а також культурному розвитку.
Південні Нідерланди (сучасна територія Бельгії, Люксембургу та північної Франції) певний час залишалися під владою Іспанії. Однак, тривалий гніт Іспанії на півдні став причиною втечі фінансової, інтелектуальної та культурної еліти на північ, що сприяло успіху голландської республіки. До кінця війни у 1648 р. велика частина території Південних Нідерландів була програна Франції, яка під проводом кардинала Рішельє та Людовика XIII самостійно возз'єдналася з голландською республікою у боротьбі проти Іспанії у 1630-х роках.
Перший етап конфлікту полягав у боротьбі Нідерландів за незалежність. Однак у центрі вже наступного етапу було офіційне оголошення De facto незалежних Об'єднаних провінцій. Цей етап збігся з підйомом голландської республіки, як потужної сили, і становленням Нідерландської колоніальної імперії.
Объяснение:
