Возможно, он был актуален, т.к. большевики, стремясь к власти представляли интересы рабочего класса и крестьянства, т.е. выходцев из народа. А под победным концом можно понять возвышение роли советского рабочего и стремление к коммунизму
1953-1964 года в истории СССР принято называть «оттепелью» — в это время страной правил Никита Сергеевич Хрущев, Первый Секретарь ЦК КПСС. Главным достижением Хрущева принято считать разоблачение «культа личности» Сталина. Руководитель партии выступил с соответствующим докладом на знаменитом XX съезде КПСС. Разоблачение и осуждение массовых репрессий, инициированное Хрущевым, повлекли за собой амнистию политических заключенных; это не могло не повысить уровень популярности нового вождя среди простого народа. Однако новый политический курс рассорил СССР с Китаем, проповедовавшим идеологию Мао Цзэдуна, и некоторыми другими странами. Среди положительных моментов правления Хрущева в первую очередь необходимо назвать активное освоение космоса – страна прочно заняла позицию лидера в этой сфере на долгие годы. Общее снижение уровня цензуры, массовое строительство индивидуального жилья, освоение отдаленных территорий страны, бурное развитие науки и технологий – вот некоторые из весомых плюсов эпохи Хрущева. К числу минусов относятся агрессивная внешняя политика; открытое применение психиатрии как карательной отрасли медицины; жесткая и даже жестокая антирелигиозная кампания; сильный упадок сельского хозяйства
Архітектура міст і сіл Київської Русі представлена на-самперед дерев'яними спорудами. Археологічні дослідження виявили численні залишки зрубних будівель. Окремі з них -- справжні шедеври народної архітектури. Такими, во-чевидь, були будинки заможних верств населення, згадувані в писемних джерелах під назвою "хороми". У великих містах князівсько-боярські і купецькі "хороми" мали два і більше поверхи. Житло бідноти -- однокамерні будинки площею до 20 м2. Із дерева зводились укріплення давньоруських міст -- кліті, заборола, башти, а також церкви, храми. Свідчення літопису про 600 київських храмів, знищених пожежею 1124 р., підтверджують це. Контакти з візантійсь-кою культурою обумовили виникнення монументальної кам'яної архітектури. Довгий час вважалося, що першою кам'яною спорудою була Десятинна церква (989--996 рр.). Проте аналіз даних про палаци княгині Ольги, а також відкрит-тя монументальної ротондоподібної будівлі в центрі найдав-нішого київського дитинця, що старша за Десятинну церкву, принаймні, на 50 років, суттєво коригує цю думку. Перші ка-м'яні будівлі на Русі з'явилися під орудою візантійських майстрів. Так, Десятинна церква належала до хрестово-купольних візантійського типу храмів. Після завершення будівництва церкву прикрашали іконами, дорогоцінним посудом, хрестами, які Володимир вивіз із Херсонеса і ус-падкував як посаг за принцесою Анною. Підлога була вик-ладена майоліковими плитами та мозаїкою, стіни розписані фресками і прикрашені мозаїчними панно. В оздобу Деся-тинної церкви покладено багато мармуру, що дало підстави сучасникам називати її "Мраморяною". Перший кам'яний храм Київської Русі став останнім оплотом героїчних захис-ників Києва від ординців у грудневі дні 1240 р. Літописець повідомив, що через велику кількість киян, які зібралися на хорах, обвалилося склепіння, поховавши усіх, хто шукав порятунку від татаро-монголів.
