Объяснение:
1.установление и государственное закрепление понятия справедливости.
Политическое регулирование социальных процессов.
Всеобщее равенство.
Коллективизм.
Массовость
Плановое хозяйство.
2.Высокий удельный вес государства в экономике.
Высокие государственные расходы.
Ориентация на инновационный путь развитие.
Высокая норма налогообложения.
Минимальный уровень безработицы.
3.Обеспечение высокого прожиточного минимума всем членам общества.
Оказание материальной малоимущим за счет изъятия привилегий у богатых.
Защита гражданских и политических свобод и прав.
Обеспечение максимальной стабильности общественной жизни.
Объяснение:
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.
У тих країнах, де жили і панували римляни, латинська мова збагатила нові,молоді мови - італійську, французьку, іспанську, румунську та інші.Багато власних імен мають римське походження. Тисячі римських воєнних таборів розрослися і стали великими містами Європи: Лондон ("Лондініум"), Париж("Лютеція Паризіорум") та ін. Прекрасні римські палаци і храми з колонами, статуями залишаються понині високим зразком для архітекторів.
Все це та багато іншого залишила нам у спадок Римська Імперія.