В середине 16 века государственная система требовала серьезных изменений. Одним из самых важных нововведений того времени стала Избранная рада. Так её назвал один из её участников, приближенный к царю князь Андрей Курбский. Возглавили этот круг дворянин А.Ф. Адашев и протопоп Сильвестр, служитель Благовещенского храма в Московском Кремле.
Также ключевыми фигурами являлись сам князь А.Н. Курбский и другие знатные князья того времени. Также в состав рады был включен первый начальник Посольского приказа дьяк И.М. Висковатый.
Объяснение:
Официально Избранная рада не была никаким образом узаконена как управляющий орган, однако в течение 13-ти лет эти люди фактически правили всем государством от имени царя, и провели много значимых реформ.
Для воплощения этих нововведений в жизнь были сформированы требования к царю. На их основе и были проведены реформы.
В пользу централизации власти были внесены изменения в Судебник. Они коснулись правил перехода крестьян, прав наместников, усилил борьбу с разбоями и взяточничеством. Были также и пункты, влияющими на роль центральной власти. К ним относилась государственная пошлина, а также контроль над наместниками. Народ облагался тяглом, что совмещало в себе денежные и натуральные повинности.
ответ:Зовнішня політика Внутрішня політика
соціально-економічна культурно тницька
1. Незважаючи на заборону, підтримував дипломатичні зносини з багатьма європейськими монархами, приймав у Батурині іноземних послів. 2. Відновив торговельні зв'язки Гетьманщини з іншими країнами (Річ Посполита, Пруссія, Швеція, Кримське ханство, Туреччина), перервані за часів Руїни. 3. 1705 р. Установив таємні зв'язки зі ставлеником Швеції – польським королем Станіславом Ліщинським, а пізніше зі шведським королем Карлом XII. 4. 1708 р. Уклав україно-шведську антиросійську угоду про воєнний союз та україно-польську угоду про входження Гетьманщини у формі «князівства Руського» до складу Речі Посполитої як третього суб'єкта. 5. 1709 р. Уклав новий україно-шведський договір про створення незалежної Української держави в союзі зі Швецією. 1. Прагнув створити в Україні станову державу західноєвропейського зразка зі збереженням традиційного козацького устрою. Ідеал державного устрою вбачав у Речі Посполитій. 2. Сприяв формуванню аристократичної верхівки українського суспільства з козацької старшини, наділяючи її значними землеволодіннями, новими правами і привілеями. 3. Надав охоронні грамоти містам, підтвердив спеціальним універсалом права Київської митрополії та окремих монастирів. 4. Узаконив універсалом від 28 листопада 1701 р. панщину для селян у розмірі двох днів на тиждень. Силою придушував селянські протести. 5. Намагався за до зв'язків з царем і московськими можновладцями зберегти права і привілеї Гетьманщини. 6. Уважав за доцільне дотримуватися курсу показного вірнопідданства Москві, що спричинило великі людські втрати, виснаження економіки Гетьманщини і зростання невдоволення населення. 7. Політичні та організаційні прорахунки гетьмана позбавили його опори серед козаків і селянства у критичний період боротьби за майбутнє України і прирекли її на поразку. 1. Постійно піклувався станом освіти, науки, мистецтва і релігії. 2. Добився від царської влади надання у 1701 р. Києво-Могилянській колегії статусу академії. 3. Здобув славу опікуна і захисника православної церкви. Надавав великі кошти на будівництво і відновлення церков і монастирів – на його кошти було збудовано 12 і реставровано 20 храмів. 4. Видав власним коштом Євангеліє арабською мовою. Подарував коштовну срібну чашу церкві Святого Гробу Господнього в Єрусалимі. Обдарував чимало українських церков іконами, книгами, дзвонами і цінними речами. 5. Покровительствував літературі. Підтримував творчість І. Максимовича, Ф. Прокоповича, Д. Туптала, С. Яворського. Автор низки віршів: «Дума», «Пісня», «Псалми» та ін. 6. Направляв навчатися за кордон дітей козацької старшини
Объяснение:
Октавиан Август жил в 1 веке до нашей эры и являлся известнейшим древнеримским политическим деятелем и основателем Римской империи. За его политическую карьеру он 13 раз был консулом, а также великим понтификом, был трибуном и в итоге получил титул «отец отечества».
Октавиан Август не был из знатной семьи, но был внучатым племянником Цезарю. После усыновления он автоматически стал в эпицентре политической жизни Рима, был сторонником Цезаря. Вместе с другими цезарианцами даже создал второй триумвират для победы над Марком Брутом и Секстом Помпеем.
Вообще, правление Октавиана характеризуют как «принципат» - он собрал все возможные должности – от обычных до чрезвычайных – и начал управлять Римом. Его считают основателем Римской империи, но официально он ее не устанавливал. Это был лишь прецедент.
Кроме того, за период своего правления он увеличил территорию Рима, присоединил Египет, Иудею, Галатию, Испанию, территорию на Рейне и Дунае.
Он проводил очень активную внешнюю политику. Как не парадоксально, именно это позволило ему развить экономику, заняться освоением провинций и осуществить военную реформу.
Что касается внутренней политики, то он уменьшил влияние сената на политику, и установил культ императора настолько, что один из месяцев, всем нам известного, был переименован в честь него. Да, это август.