М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
luuba2007
luuba2007
11.08.2020 03:06 •  История

Цели и мероприятия и результаты крестьянской реформы 1861 года

👇
Ответ:
marinnka09
marinnka09
11.08.2020
Одготовка отмены крепостного праваГодСобытиеРезультат1857 г.3 январяСоздан секретный комитетНе дал положительных результатов, т.к. в его состав вошли высокопоставленные чиновники, которые всячески тормозили продвижение вопроса.1857 г.октябрьОбращение дворян Виленской, Ковенской и Гордненской губерний с разрешить освобождение крестьян без землиИмператор создал рескрипт на имя В.Н.Назимова о запрещении освобождать крестьян без земли и о создании комитетов для обсуждения вопроса об отмене крепостного права. Рескрипт – письмо монарха к подданному.1858 г.Секретный комитет преобразован в Главный комитет по крестьянскому делу – во главе великий князь Константин НиколаевичПосле издания рескрипта повсюду создавались дворянские комитеты, которые направляли свои предложения в Редакционные комиссии города Петербурга (во главе генерал Я.И. Ростовцев, затем граф В.Н. Панин).Отмена крепостного права неизбежна.1859 г.Проект отмены крепостного праваПередан на утверждение в Главный комитет.1860 г.В Петербург съехались представители дворянских комитетовПроект утвержден в Государственном совете.1861 г.19 февраляАлександр II подписал манифест и «Положение о крестьянах, освобожденных от крепостной зависимости»В России навсегда отменено крепостное право. Крестьяне, не выпуская личной свободы, становились свободными, имеющими личные и имущественные права.Обсуждение вопросов при подготовке отмены крепостного права вызывало горячие дискуссии.Черноземные губернииНечерноземные губернииФорма эксплуатации – барщинная. Плодородная земля высоко ценилась. Помещики получали доход с продажи сельскохозяйственной продукции, выращенной на этой земле.Форма эксплуатации – оброчная. В этих губерниях были широко развиты неземледельческие промыслы крестьян и работа на земле часто не являлась основным источником дохода ни для крестьян, ни для помещика.К освобождению крестьян относились отрицательно.К освобождению крестьян относились положительно.Хотели получать выкуп за минимальный земельный надел, в случае если он будет представлен крестьянам, а также компенсацию за утраченную рабочую силу, т.е. за самих крестьян.Хотели получать не только вознаграждение за землю, предоставленную крестьянам, но и «за самих освобождаемых крестьян», т.к. земля стоила недорого.Проект: освобождение крестьян без земли или с очень маленьким наделом за большой выкуп.Проект: освобождение с землей, но выкуп не только за землю, но и за личность крестьянина.
4,6(2 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Финн2014
Финн2014
11.08.2020
В первую очередь я бы сказал, что они в основном брали количеством и хорошей организацией войск. Войны монголов были сплоченной армией, в этом заключается одна из причин. Противники монгол(Китай, Иран и др. Средняя Азия), если вспомнить, были в состоянии раздробленности и имели плохую подготовку.  Но завоевывая новые территории, монголы захватывали не только новые земли, но и разработки оружия, новые чертежи и т.д. Если я не ошибаюсь, чертежи катапульты монголы добыли у китайцев, это оружие существенно в дальнейших сражениях монгол.  Вспоминая время сражения монгол с Русью. Русь изначальна была в невыгодном положении, т.к тогда шла война княжеств и конкуренция между ними. Вместо того, чтобы объединиться, они начали распри между собой. Даже во время боя князи больше беспокоились о праве командовать, чем о самой битве. Не удивительно, что Русь проиграла монголам. 
4,7(24 оценок)
Ответ:
amina24569
amina24569
11.08.2020

Конституція Пилипа Орлика 1710 р.: загальна характеристика і значення  

Конституція Пилипа Орлика — договір гетьмана Війська Запорозького Пилипа Орлика зі старшиною та козацтвом Війська (від усієї старшини та козацтва конституцію Орлика підписав кошовий отаман Кость Гордієнко), який визначав права і обов'язки усіх членів Війська. Укладений 1710 року. Затверджений шведським королем Карлом XII. Написаний латиною і староукраїнською. Складається зі вступної частини та 16 статей. За оцінкою істориків вона є однією з перших європейських конституцій нового часу.

Чинності не набула, оскільки була написана в умовах вигнання. Повна назва документа — «Договір та Встановлення прав і вольностей Війська Запорозького та всього вільного народу Малоросійського між Ясновельможним гетьманом Пилипом Орликом та між Генеральною старшиною, полковниками, а також названим Військом Запорозьким, що за давнім звичаєм і за військовими правилами схвалені обома сторонами вільним голосуванням і скріплені найяснішим гетьманом урочистою присягою». Сучасна поширена назва походить від скороченої латинської назви — Pacta et Constitutiones legum libertatumque exercitus zaporoviensis (Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького).

У тексті документа її автори називають Українську державу Україною, Малою Руссю, Військом Запорозьким.

Вступна частина викладала історію українського народу та Війська Запорозького:  

- Україна втратила свою незалежність у боротьбі з Польщею;  

- Б. Хмельницький відновив незалежність;  

- Московське царство порушило взяті на себе зобов'язання щодо України, тому Військо Запорозьке змушене відстоювати права українців збройним шляхом;  

- І. Мазепа був захисником інтересів України, Карл XII - "покровитель і протектор України".  

Основний зміст Конституції:  

Україна - суверенна держава під протекторатом Швеції;

державною релігією є православ'я;

територія України складається з Чернігівського, Київського та Брацлавського воєводств;

влада поділяється на 3 гілки: законодавчу (Генеральна рада), виконавчу (гетьман і генеральна старшина) та судову (Генеральний суд);

Законодавча влада надається Генеральній Раді, що виконує роль парламенту, до якої входять генеральні старшини, цивільні полковники від міст, генеральні радники (делегати від полків з людей розважливих і заслужених), полкові старшини, сотники та представники від Запорозької Січі (стаття 6). Генеральній Раді належало працювати сесійно, тричі на рік — в січні (на Різдво Христове), квітні (на Великдень) і жовтні (на Покрову). На своїх зборах Генеральна Рада розглядає питання про безпеку держави, спільне благо, інші громадські справи, заслуховує звіти гетьмана, питання про недовіру йому, за поданням гетьмана обирає генеральну старшину.

Найвищу виконавчу владу мав гетьман, влада якого була довічною. У період між сесійними зборами Генеральної Ради виконував її повноваження. Можливості гетьмана і його владні повноваження було значно обмежені статтями 6, 7 і 8. Відповідно до цих положень гетьман не мав права розпоряджатися державним скарбом та землями, проводити власну кадрову політику, вести самостійну зовнішню політику. Йому також було заборонено створювати якусь власну адміністрацію, він не міг застосовувати покарання до винних. Для задоволення матеріальних потреб гетьманові виділялись певні рангові маєтності з чітко визначеними прибутками, проте лише на час його перебування на посаді.

уряди полковників і сотників є виборними;

передбачався соціальний захист козацьких удів та сиріт, які звільнялися від податків та повинностей.

Таким чином, Конституція П. Орлика змальовує парламентську республіку.

4,7(78 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ