Князь Священної Римської імперії, також Імпе́рський кня́зь або Райхсфюрст (лат. Princeps regni, Princeps imperii, нім. Reichsfürst) — шляхетний спадковий титул у Священній Римській імперії. Князь (особа княжого титулу, ландграф, герцог або єпископ) за умови, що він володіє феодом у складі Священної Римської імперії і займає місце в рейхстазі. Також — Ре́йхсфюрст.Різниця між звичайним князем (фюрстом) і імперським князем (райхсфюрстом) була істотною. Наприклад, Ліхтенштейнам, щоб подолати цю прірву, знадобилося понад 100 років — з 1607 (коли імператор дарував їм княжий титул) до 1713 року (коли вони отримали окреме місце в рейхстазі).
