Історично правильна назва держави — Республіка Обох Націй (пол. Rzeczpospolita Obojga Narodów, Rzeczpospolita Korony Polskiej і Wielkiego Księstwa Litewskiego, лит. Abiejų Tautų Respublika)[8], походить від назви започаткованої Люблінською унією 1569 р. спільної польської (пол. Korona Królestwa Polskiego, укр. Корона Польського Королівства) і литовської (лит. Lietuvos Didžioji Kunigaikštystė, укр. Велике Князівство Литовське) держави, федеративної аристократичної монархії, що існувала від 1569 р. до 1795 р., коли відбувся її Третій поділ. Скорочена, інколи прийнятна назва Річ Посполита (пол. Rzeczpospolita, укр. Республіка) походить з латини від Res Publica, що перекладається, як Річ Всенародна (Посполита[9]), а при написанні одним словом Respublica — Республіка[10].
У польській мові слово Rzeczpospolita в значенні Республіка вживається до всіх польських держав з республіканською формою правління, та деяких історичних республік, як то Венеціанська республіка — Rzeczpospolita Wenecka, у всіх інших випадках використовується слово Republika.
У литовській історіографії вживається назва — Республіка Обидвох Народів, лит. Abiejų Tautų Respublika.
В українській та білоруській мовах і, відповідно, в історіографіях цих країн нині назва Річ Посполита вживається виключно до Речі Посполитої (1569—1795).[11][12][13] Іноді назва Друга Річ Посполита вживається стосовно Польської Республіки (1918—1939), проте всі інші польські держави, що мають у своїй назві (пол. Rzeczpospolita) в українській мові звичайно звуться Республіками.
Назва Річ Посполита Обох Народів (польск. Rzeczpospolita Obojga Narodów) поширилася після публікації 1967 року однойменної історичної трилогії польського письменника Павла Ясениці.
Объяснение:
Аббас I Великий (* 27 січня 1571, Герат, Сефевідська держава — 19 січня 1629, Мазендеран, Сефевідська держава) — шах Азербайджану та Ірану (1587-1628) з тюркської династії Сефевідів, виразник інтересів феодалів і багатих купців. Створив регулярне військо. Аббас намагався централізувати державу, проводив загарбницьку політику. Одержав перемоги у війнах із Бухарою та Османською імперією за Ірак, захопив Азербайджан, Ширван і Грузію, приєднав до Сефевідської держави Бахрейнські острови, відвоював у 1622 році у португальців місто-острів Ормуз та в афганців Кандагар.
Як правитель відзначався особливою жорстокістю і бузувірством. Зокрема, осліпив двох власних синів і вбив третього.
Його образ виведено у повісті Мірзи Фаталі Ахундова «Обдурені зірки».
1620 року розпочав карбування срібної монети аббасі, що широко вживалася на Близькому Сході, Індії та Африці до XVIII століття.
Объяснение:
