Як скласти історичний портрет
28/01/2016
|
Юлія Вікторівна
Щоб створити історичний портрет, користуйтесь пам"яткою, проте врахуйте, що пам"ятка - не шаблон, а лише основа для Вашої індивідуальної творчості
1.Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?
•Де і коли він народився?
•Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?
2. Особисті якості й риси характеру.
•Як особисті якості впливали на його діяльність?
•Які з його особистих якостей Вам подобаються, а які ні?
3. Діяльність історичного діяча.
•Схарактеризуйте основні справи його життя.
•Які успіхи й невдачі були в його справах?
•Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?
•Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?
•Якими були наслідки його діяльності а)для сучасників б) для нащадків
•За що людство пам‘ятає цю людину?
4. Яке Ваше особисте ставлення до історичного діяча? Обґрунтуйте свою позицію
Народничество — идеология, появившаяся в Российской империи в 1860—1910-х годах, позиционирующая себя на «сближении» интеллигенции с народом в поисках своих корней, своего места в государстве, стране и мире.
Движение народничества было связано с идеей потери интеллигенцией своей связи с «народной мудростью», «народной правдой». Господствовавшее в 1860—1880 годах в России течение социально-политической мысли. Выделяют следующие направления народничества: революционное, либеральное, анархистское. В советской историографии народничество представляло второй («разночинский») этап революционного движения в России, пришедшим на смену «дворянскому» (декабристам) и предшествовавшим «пролетарскому» (марксистскому) этапу.
Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона отмечал, что термин не имеет точного значения. В конце 1880-х годов, когда шла полемика между «либеральной» журналистикой и уличным патриотизмом, так могли называть сторонников шовинизма и разнуздывания толпы. В то же время термин часто употреблялся как синоним демократизма и интереса к народу
Объяснение:
