В IX веке Карабах ходил в состав армянского Анийского царства, на рубеже IX–X веков здесь образовалось армянское княжество Хачен (от слова «хач» — «крест»). После покорения Анийского царства Византией только в Хаченском княжестве сохранялось армянское правление. Но в XI веке начинается проникновение на Кавказ турков-сельджуков и первые процессы «тюркизации» территории современного Азербайджана. Как и армяне, тюрки активно перемешивались с древним кавказским и ираноязычным населением, ассимилируя его.
Объяснение:
про 10 век не знаю
Не вживається ъ в кінці слів і як розділовий знак (за необхідності замінюється дефісом);
звук [ɪ] (з етимологічних и, ы) передається літерою и;
[о] після м'яких приголосних передається як ьо, [jо] — як йо;
збережено вживання літери ѣ, що читалася згідно з українською церковнослов'янською традицією[8] як [і] (після голосних — [jі]);
збережено літеру ѳ — у деяких словах грецького походження;
в багатьох випадках звук [і] з давньої е також передається як ѣ;
[jі] після голосних, етимологічно не пов'язане з історичним ѣ, може передаватись двома як и або як ѣ (з Украини, з Украѣни);
звук [і] з давньої о (рідше — з давньої е) передається буквою і;
введено літеру є (церковнослов'янске довге є) для йотованого е;
введено літери ў для фонеми в в слабкій позиції, џ для звука [ʤ].
Використання та поширеність
Объяснение:
