Вся жизнь наших предков зависела от природных условий. Люди верили,что окружающий мир одушевленТак солнце дает свет и тепло,дождь-влагу,а земля -хлеб Разве от них не зависит человеческая жизнь?И поэтому их хозяйственная деятельность зависела от силы богов и духов!Так богом богатства,покровителем скота был Велес.Каждйгод,собирая урожай люди оставляли ему в дар несколько несжатых хлебных колосков.Славяне считали что бог Сварог первым начал ковать железо и научил этому делу людей,он же смастерил плуг и начал пахать землю.Был еще бог семян и посевов Семаргл Весной совершали обряды которые в корчевание пашни.пахоту.сев и.т.д.Название месяцев славяне связывали с каким-либо хозяйственным делом напримермартназывался березоз- в это время подсыхал лес его сжигали ,а золу использовали как удобрениею.август(жнивень) -пора жатвы серпами и все это сопроваждалось ретуалами и подношением даров богам Женщины поклонялись Мокоши ее считали покровительницей семьи и урожая отсюда можно сделать вывод что всем чем занимались славяне буть то охота,пахота,сбор урожая тесно было связано с верою людей в богов и духов
КАЛЬВІНІЗМ– одна з трьох основних течій протестантизму (ін. дві– лютеранство та цвінгліанство, засноване швейцарським реформатором У.Цвінглі). Виник у ході антикатол. і соціально-політ. руху, який у 16 ст. охопив майже всі країни Європи (узагальнено цей рух називають Реформацією). Нині К. має багато різновидів (зокрема, пресвіторіанство та конгрегаціоналізм), що входять до групи т. зв. реформатських церков, й існує в США, Великій Британії та в деяких її колишніх домініонах, у Нідерландах та Швейцарії. К. ґрунтується на ідеях франц. теолога і філософа Ж.Кальвіна (1509–64; він вивчав юриспруденцію і філософію в ун-ті в Парижі, а також у Бурже й Орлеані; вирішальний вплив на формування його світогляду справили ідеї М.Лютера та У.Цвінглі). Ж.Кальвін вважав, що католицизм дискредитував поняття про Бога, яке міститься в Біблії (передусім у Старому Завіті), а тому існує нагальна потреба відновити істину. На його думку, центр. місце в ученні про Бога має займати догмат про абсолютне напередвизначення (від лат. praederminatio– предетермінація), згідно з яким людина є знаряддям волі Бога, Бог сам обирає ту чи ін. людину для тієї чи ін. справи. Його рішення є незбагненним для нас, а тому ніяка наша логіка, зокрема й та, що пов'язує такий вибір з людськими заслугами, чи будь-яка ідея про те, що в людських рішеннях є можливість вільного вибору, нічого не варті.Теза про напередвизначення свого часу вже висловлювалася отцем Церкви св. Августином (354–430; див. Патристика), не заперечувалася вона й реформаторами 16 ст., однак Ж.Кальвін пішов значно далі у формулюванні тих висновків, які з неї випливали. Він вважав, що ніякі зусилля не зможуть урятувати тих, хто "призначений" до зла, оскільки як добрі, так і злі вчинки людей необхідні для втілення Божих планів. Людина не може дізнатися про своє "призначення", проте вона може прагнути якнайкраще його виконувати й діяти відповідним чином. Визнаючи авторитет одного лише Бога, людина тим самим звільняє себе від впливу світської влади й авторитету ін. людей, а її життя стає укоріненим у вічності.