Середньовічні держави з'явилися в Західній Європі в IX-XIII ст. і прийняли формусеньоральной монархії. Вони відрізнялися крайнім ступенем економічної і політичної децентралізації. ДляXIII-XV вв.характерно становленіесословно-представницьких монархій. Це пов'язано з економічним підйомом, з ростом міст і розвитком торгового обороту, а також зі стадією первісного нагромадження капіталу. У теченіеXII-XIV ст. істотно змінюється економічний вигляд західноєвропейських держав. Велика частина міст перебувала на землі феодальних сеньйорів. Станова монархія (станово-представницька монархія)
- форма феодальної держави, при якій влада монарха поєднується з органами станового представництва дворян, духовенства і городян. Склалася в XIII-XIV ст. в ході формування загальнодержавних станів і органів станового представництва в Західній Європі (парламент в Англії, Генеральні штати у Франції, кортеси в Іспанії та ін.). У Росії станове представництво існувало у вигляді Земських соборів XVI-XVII ст. Станова монархія історично передує абсолютної.
Станово-представницька монархія-найважливіший етап в історії феодальної держави і права, відповідної епохи зрілого феодалізму.
В то время, когда Карфаген уже смирился перед властью Рима, а его жители были заняты сбором денег для выплаты контрибуции римлянам, в Цизальпинской Галлии в долине реки По вспыхнуло восстание, во главе которого встал карфагенский полководец по имени Гамилькар.
Римского полководца, который победил Ганнибала во время второй Пунической войны звали Клавдий Нерон. Карфагенская армия была ожесточено разбита римской армий вблизи Карфагена. Тем самым окончилась Вторая Пуническая война, которая длилась на протяжении 17 лет.
1. Истощение запасов дичи и полезных растений с совершенствованием охоты и ростом численности населения.
2. Повышение технического уровня орудий труда и развитие знаний.
3. Наличие благоприятных природных условий развитию земледелия и скотоводства.
С переходом к производящему хозяйству человек начал выращивать пшеницу, ячмень, горох, чечевицу, вику, маис, финиковую пальму, банановое и хлебное дерево, разводить домашних животных - овцу, козу, корову, свинью, собаку, лошадь. Последствия: Переход к земледелию приводил к росту численности жителей. Избыточное население мигрировало на неосвоенные земли. Средняя скорость продвижения земледельческих племен в Европе - примерно 5,5 км в год, или за одно поколение от 100 до 150 км. Развитие земледелия и скотоводства создавало предпосылки зарождения ремесла, т. е. производства одежды, обуви, орудий труда, строительства жилищ и т. д. Производительность труда становиться выше, а вместе с этим появляются излишки, которые можно менять или накапливать - как следствие : зарождаются товарно-денежные отношения и имущественное неравенство, в дальнейшем переросшее в классовое. И как главное послествие "неолетической революции" - переход к земледелию, скотоводству и ремеслам и вызванное этим имущественное и социальное неравенство, привел к образованию ГОСУДАРСТВА.