Це була перша особливість непу в Україні. Другою особливістю було те, що продподаток мали розпочати стягувати з урожаю 1921 p., тобто з осені, а поки що діяв попередній закон щодо продрозклад ки з урожаю 1920 p., лише зменшений на 20 %. Третя особливість була в тому, що стягування продподатку з урожаю 1921 р. здійснювалась уже звичними методами продрозкладки.
Накопичення надлишків сільськогосподарських продуктів у селян призвело до виникнення проблеми їх реалізації. Тому логічним став другий крок непу — введення вільної приватної торгівлі, причому не тільки сільськогосподарськими товарами, а й промисловими. За рахунок торгівлі та обміну передбачалося додатково отримати ще 160 млн пудів і довести плановий мінімум, необхідний для споживання, до 400 млн пудів. З введенням вільної торгівлі змінилися розподільчі відносини — картки замінив ринок.
Наступним кроком непу стала часткова денаціоналізація промисловості, розширення можливостей для створення приватних та функціонування орендних підприємств. У руках держави залишились великі підприємства, значна частина дрібних передавалась у приватну власність або в оренду. В Україні з 1921 р. було здано в оренду 5200 дрібних підприємств харчової, шкіряної та інших галузей промисловості. Приватний капітал контролював у перші роки непу 75 % роздрібного товарообігу.
Розширення можливостей для функціонування приватного капіталу, оренди вимагало ліквідації ще одного постулату «воєнного комунізму» — заборони наймати робітників і примусової обов'язкової праці. Зростання промисловості, торгівлі, сільського господарства потребувало робочих рук і встановлення нового типу виробничих відносин (порівняно з попереднім періодом) між власником і робітниками. Керівництво більшовицької партії змушене було дещо приглушити своє гасло про експлуатацію людини людиною, і хоча з деякими обмеженнями та застереженнями (наприклад, на селі можна було наймати робітників, якщо Члени сім'ї також працюють разом з ними), найману працю було дозволено.
Значне розширення обсягів торгівлі та виробництва вимагало введення загального еквіваленту, який би регулював відносини між виробниками та споживачами. Прямий товарообмін У масштабах країни був нереальним і недосконалим. Потрібна була реформа фінансової системи, введення правильного грошового обігу й функціонування банківської системи. У листопаді 1922 р. почався випуск банкнот, названих червінцями, причому кожний з них дорівнював 10 золотим карбованцям.
Объяснение:
1147
1 грудня 1147 року Папа римський Євген III видав буллу «Quantum praedecessores», якою закликав до Другого хрестового походу в Святу землю.
1223
Битва на Калці — відбулась 31 травня 1223 між русько-половецькими силами під керівництвом галицького князя Мстислава Мстиславича Удатного та київського князя Мстислава Романовича Старого
1203
1 серпня 1209 року війська хрестоносців на чолі з Симоном де Монфором почали облогу міста Каркассон в Лангедоці, яке капітулювало через два тижні.
1263
14 листопада 1263 року по смерті великого князя київського і володимирського Олександра Ярославовича Невського московський уділ за його заповітом відійшов до молодшого сина Данила.
1240
12 червня 1240 року в Парижі розпочався диспут між ченцем-францисканцем Ніколя Доніном і паризькими равинами щодо єретичної сутності Талмуда, за підсумками якого рішенням судової колегії було спалено понад 10 тисяч єврейських релігійних рукописів.
1242
5 квітня 1242 року відбулася битва на Чудському озері між об'єднаним новгородсько-суздальським військом на чолі з князем Олександром Ярославичем та військом Тевтонського орденудальше я несмогла
Объяснение: Дальше я несмогла .
1)Год создания: 1902
2) Численность: 50-60 тыс. человек
3) Лидер: В.М.Чернов
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: социализация, передача земли общине.
б)предлагаемая форма правления: республика.
в) решение национального вопроса: уравнение в правах, федерация.
4) Методы: индивидуальный политически террор.
5) Движущая сила: крестьянство (народники).
РСДРП (эсдеки) (год создания 1898, разделение на меньшиков и большевиков – 1903 г)
Меньшевики.
1)Год создания: 1903
2) Численность: 150 тыс. человек
3) Лидер: Мартов (Цедербал наст.)
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: муниципализация (передача земель местным органам власти).
б)предлагаемая форма правления: республика (демократическая)
в) решение национального вопроса: равенство в правах.
4) Методы: подготовка к революции.
5) Движущая сила: пролетариат, при поддержке либеральной буржуазии. Большевики.
1)Год создания: 1903
2) Численность: 40-50 тыс. человек
3) Лидер: В.И.Ленин (Ульянов)
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: национализация (передача земель всему обществу).
б)предлагаемая форма правления: республика (диктатура пролетариата).
в) решение национального вопроса: национальное самоопределение.
4) Методы: подготовка к революции.
5) Движущая сила: пролетариат и крестьянство.
Союз 17 октября, октябристы.
1)Год создания: 1905
2) Численность: 50-60 тыс.человек
3) Лидер: А.И.Гучков
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: уравнивание крестьян в правах, продажа крестьянам государственных и удельных земель, переселенческая политика, право крестьян выходить из общины.
б)предлагаемая форма правления: монархия в том виде, в котором она сложилась в 1906 году.
в) решение национального вопроса: «единая моя неделимая Россия».
4) Методы: работа дома.
5) Движущая сила: чиновники, крупная буржуазия.
Конституционно-демократическая партия, кадеты.
1)Год создания: 1905
2) Численность: от 50 до 100 тыс. человек
3) Лидер: П.Н.Милюков
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: частичное отчуждение помещечьих земель.
б)предлагаемая форма правления: конституционная монархия.
в) решение национального вопроса: отмена сословных привелегий, равенство всех перед законом, свобода личности, права.
4) Методы: давление на правительство через легальные организации, прежде всего, Думу.
5) Движущая сила: ученые, творческая интеллигенция, преуспевающие врачи, адвокаты, учителя, средние и мелкие служащие.
Монархисты.(«Союз русского народа», «Союз Михаила Архангела»)
1)Год создания: 1905
2) Численность: 400 тыс. человек
3) Лидер: Дубровин, Пуришкевич
4) Программа:
а) решение аграрного вопроса: сохранение помещичьего землевладения, общины.
б)предлагаемая форма правления: абсолютная монархия.
в) решение национального вопроса: «Россия – для русских!»
4) Методы: от работы в Думе до погромов.
5) Движущая сила: торговцы, дворники, извозчики (маргиналы своего времени).
Соответственно вывод можно сделать из количества участников, их движущей силы и программы решения аграрного вопроса.