ответ:
содержание►
следующая > < предыдущая
стр 20 из 53
39 кримська війна та її наслідки для україни
причини та початок війни. на близькому сході і у середині xix ст. перехрещувалися інтереси різних держав. ія і франція, де швидко розвивався капіталізм, ставили метою ослаблу туреччину, підпорядкувати своєму впливові чорноморські протоки, стати міцною ногою на близькосхідних ринках і витіснити звідти росію. царський уряд намагався послабити туреччину, оволодіти босфором і дарданеллами, які необхідні були для вільного виходу з чорного моря, забезпечити свій переважаючий вплив на і близькому сході, а також успіхами, в зовнішній політиці притупити суперечності у внутрішньополітичному житті. австрія, сподіваючись захопити і володіння туреччини, ставилася вороже до росії. туреччина мріяла про загарбання криму й кавказу. приводом до початку війни став конфлікт між православним і католицьким духівництвом про право володіння святими місцями в палестині, яка була підпорядкована султанській туреччині. турецький султан під тиском французького уряду розпорядився передати ключі від віфлеємського храму в єрусалимі католицькому духівництву. у відповідь російський цар микола і у лютому 1853 р. послав до константинополя дипломатичну місію на чолі з князем о. меншиковим з ультимативною вимогою негайно відновити права православної церкви в палестині і укласти конвенцію, за якою російський цар став би покровителем усіх православних підданих османської імперії. у травні 1853 р. турецький уряд, за підтримки урядів ії і франції, відмовився виконати ці вимоги. росія розірвала дипломатичні відносини з туреччиною і російські війська під командуванням князя м. горчакова 21 червня 1853 р. ввійшли в залежні від турецького султана дунайські князівства — молдову та валахію і протягом місяця окупували їх. 4 жовтня 1853 р. турецький султан оголосив війну росії. воєнні дії відбувалися на чорному морі, дунаї і на кавказі. 18 листопада 1853 р. російський флот в складі 8 суден під командуванням віце-адмірала п. нахімова прорвався в сінопську бухту, на побережжя анатолії, і згубним вогнем знищив турецьку ескадру, яка налічувала 13 кораблів. у полон до російських моряків потрапив штаб турецького флоту на чолі з його командуючим осман-пашою. успішно для російських військ розвивалися воєнні дії на кавказі. оскільки туреччині загрожував розгром, у березні 1854 р. ія гфранція оголосили війну росії.
1) 18 ст. динамічне зростання Росії відбувалося великою мірою за рахунок прирощування тер., зокрема постійно відвойовуваних у Туреччини. На поч. 19 ст. здобуттю спадщини осман. султанів перешкодили війни, які Росія змушена була вести з Францією Наполеона I Бонапарта. Проте з цих війн вона вийшла наймогутнішою на суходолі д-вою, після чого розпочала нову серію війн з Осман. імперією.
2) Союз Великої Британії з Францією імп. Наполеона III став можливим на тлі т. зв. сх. питання про поділ Осман. імперії: у випадку, якби Росія поглинула більшу частину цієї імперії, то перетворилася б на ще потужнішу д-ву, здатну загальмувати поступальний розвиток євроатлантичної цивілізації.
Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
3) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні.
4) П.Нахімов знищив у Синопській бухті
5) Через загрозу розширення воюючої коаліції рос. війська змушені були залишатися в місцях їхньої попередньої дислокації вздовж зх. кордону – у Фінляндії, Прибалтиці, Польщі та Україні. Англо-франц. командування вирішило дати осн. бій у Криму. За відсутності залізниць росіяни не могли своєчасно доправити туди належну кількість військ, щоб створити кількісну перевагу сил. Враховуючи досвід колоніальних війн 2-ї чв. 19 ст. в Африці та Азії, союзники планували задовольнитися однією масштабною сухопутною операцією на п-ові, яка мала перебувати під захистом їхнього флоту. Застарілі парусні кораблі рос. флоту не становили для них будь-якої загрози.
Световой год, наравне с парсеком, применяется в качестве единицы измерения расстояния между удалёнными астрономическими объектами. Например, расстояние до ближайшей к Солнцу звезды, Проксимы Центавра, составляет 4,22 световых года. Расстояние даже до ближайших к Млечному Пути галактик (кроме нескольких галактик местной группы) измеряется уже миллионами световых лет.
1 световой год = 9 460 528 404 879 358,812 6 м (ровно) ≈ 9,4605 Пм (петаметров) ≈ 63240 а. е. ≈ 0,3066 пк
Для измерения расстояний внутри планетных систем иногда используют единицы световая секунда и световая минута, равные соответственно расстояниям, которые свет в вакууме проходит за 1 с и 1 мин. (то есть в точности 299 792 458 м и 17 987 547 480 м).