Упоминаются также варианты имени — Абулай, Аблай, Абилмансур Аблай, Облай и другие, с приставкой титула в зависимости от описания времени — «султан» или «хан». В современной орфографии — Абылай, но в дореволюционной было принято написание Аблай[1].
Настоящее имя — Абильмансур. Абылаем был назван по его боевому кличу «Абылай» (в одном из сражений в единоборстве со знаменитым джунгарским военачальником Шарышем, которого он победил) в честь деда Абылай хана Каншера, прозванного «Канишер Абылай» («қанішер» в переводе с казахского — «кровопийца») за неодолимую храбрость и ярость в бою.
Его матерью некоторые считают туркменскую рабыню. В 12 лет Абылай потерял отца, убитого во время нашествия джунгарского хана Цэван Рабдана. Ещё в молодости он был прозван «Сабалак» (Сабалақ — лохматый), был аманатом в ставке джунгар, но был обменян на другого аманата — «сына казахского хана».
О юности Абылая сохранилась лишь легенда: якобы после гибели отца его раб по имени Ораз, Абылаю было тогда 13 лет и он некоторое время работал простым батраком у некоего Даулет-бая, а затем жил у родственника — бия Абулмамбета.[2][3]
Объяснение:
Прикладом Диктатури більшовикув було ліквідування всіх україномовних шкіл та закладів, з подальшою русифікацією. Також диктатура очолювалась з верхівки Москви. Також є окремі пункти пригнічення українського народу.
1. Знищено Українську автокефальну православну церкву з усім єпископатом, духівництвом і багатьма віруючими.
2. Знищено основоположника і творця новітньої української історичної школи академіка Михайла Грушевського, всіх його учнів і всі наукові заклади, де вони працювали.
3. Знищено історичну школу академіка Матвія Яворського разом з усіма учнями і заснований ним Інститут історії.
4. Знищено філософську школу академіка Юринця, усіх його учнів, а також Інститут філософії.
5. Знищено Науково-дослідний інститут літературознавства імені Шевченка, а його директора Сергія Пилипенка та більшість працівників ув'язнено або розстріляно.
6. Знищено Науково-дослідний інститут історії української культури імені академіка Дмитра Багалія з усіма його співробітниками.
7. Розгромлено Інститут мовознавства Академії наук. Переважну більшість співробітників Інституту знищено.
8. Знищені Сільськогосподарська академія і Науково-дослідний інститут економіки та організації сільського господарства з його керівниками і співробітниками.
9. Розгромлено Український науково-дослідний інститут сходознавства, а директора Л.І.Величка і більшість наукових співробітників заарештовано.
10. Розгромлено всі літературно-мистецькі об'єднання та організації, а всіх основних письменників і критиків заарештовано (за неповними даними — 97 осіб).
11. Знищена велика мистецька школа бойчукістів на чолі з видатним художником Михайлом Бойчуком.
12. Знищено театр «Березіль», а його керівника Леся Курбаса і ряд визначних акторів ув'язнено. Курбас загинув у концтаборі.
13. Розгромлено видавництво і редакцію Української Радянської Енциклопедії, а керівництво і редакторів її знищено.
14. Заборонено студії над історією КП(б)У на підставі архівних джерел, а визначних істориків М. Равича-Черкаського та М. Попова разом з їхніми співпрацівниками знищено.
15. Майже весь професорський склад усіх українських вищих навчальних закладів був заарештований і знищений.
Объяснение:
Во многих поместиях появились школы.
Богатые родители могли нанять учителя.
академии.
И если я не ошибаюсь,в это время уже построили МГУ