Годы: 27 января 1904 — 23 августа 1905
Причины:
Обе стороны стремились к распространению своего влияние в Китае и Корее
Россия арендует Ляодун и Порт-Артур для военно-морских баз
Экономическая российская экспансия в Маньчжурии
Стороны: Российская и Японская империи
Силы сторон:
Россия имела 1135000 солдат и 3,5 млн запасных. На Дальнем Востоке было 100 тыс. военных.
В японской армии было 143 тыс. человек, флот и резерв — 500 тыс. чел.
Соотношение количества крейсеров, миноносцев у России и Японии было почти одинаковым, однако японские суда отличались быстроходностью (все они были оснащены новейшим оборудованием).
Япония имела чёткий план по ведению войны в отличии от России.
Основные сражения:
осада Порт-Артура: 30 апреля 1904 года — 20 декабря 1905 года;
бой у Цзиньчжоу: 13 мая 1904 года;
бой при Ляоляне: 11 августа 1904 года;
бой на реке Шахэ: 22 сентября (5 октября) 1905 года;
бой при Мукдене: 6 февраля — 10 марта 1905 года;
Цусимское сражение: 14 мая — 15 мая 1905 года.
Итоги: передача Южного Сахалина Японии; вывод войск обеих сторон из Маньчжурии; признание Россией Кореи как сферы влияния Японии; Порт-Артур и Ляодун переходят Японии.
Греко-перські війни
Греко-перські війни (500 до н. е. — 449 до н. е., з перервами) — війни між Персією та давньогрецькими містами-державами, що відстоювали свою незалежність. Приводом до війни була до військовими кораблями, надана Афінами та Еретрією з острова Евбеї 500 повсталим проти перського панування над грецькими полісами у Малій Азії.
Основним джерелом з історії греко-перських воєн є «Історія» Геродота, що містить опис подій до 478 до н. е. включно. Про хід військових дій в середині V ст. до н. е. стисло повідомляє Фукідід в «Історії Пелопоннеської війни». Розповіді про окремі моменти війни зустрічаються в творах трагіка Есхіла і в «Афінській політії» Аристотеля. З пізніших істориків про цей період переповідає Діодор Сицилійський, а також Плутарх, що написав декілька біографій політичних і військових діячів того часу (Фемістокла, Арістіла, Кімона). Цікавий матеріал містять нечисленні написи, що відносяться до V ст. до н. е. Нарешті, в 1938—1939 рр. були проведені археологічні розкопки на полі бою при Фермопілах, що дали цінні відомості. Вельми цікаві також результати розкопок могильного пагорба на Марафонському полі в Аттиці (1940-ві роки XX століття).
