М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
invation
invation
11.06.2021 21:54 •  История

Політичний портрет йосипа джугашвілі

👇
Ответ:
rrurr
rrurr
11.06.2021
Політичний портрет «вождя» - його світогляд, поведінка, мотиви діяльності, ставлення до партійцям, народу – описується у цій роботі у хронологічному порядку, відповідно до років життя Сталіна, відповідно до подій, що стався країни, починаючи з 1900 року.Культ Сталіна - однієї з жорсткіших і своєкорисливих диктаторів історії людства, і з сьогодні залишається, мабуть, найменш проясненной громадському свідомості людини та зрозумілою їм безмірною трагедією, якої відзначений XX століття. Інакше, звідки б узятися настільки наполегливо рождаемой потужної хвилі закликів "покласти край критикою", " не тривожити пам'ять", "не гудити минуле"? Якщо ми поступимося агресивному небажанню знати всю правду і лише правду про минуле, не приречемо ми вже нині нові трагедію себе і "долі безвісні" дітей?В Україні вже у цій галузі сумний досвід. Сокрушительная, начебто, хвиля викриття Сталіна та її культу, проведена після XX з'їзду, окремо не змогла викорчувати з народної свідомості демонічних міфів, пов'язані з його ім'ям, - минуло небагато часу, змінилися умови, і весь ця демонологія знову взялася бурхливо зростати. І справа у волі згори, диктовавшей реабілітацію вождя, спочатку спроквола й непомітно, та був дедалі більше відкритий і цілеспрямовано - цьому сприяли і потужні струми знизу, горезвісним символом яких стали сталінські фотографії на шибках трудяг-грузовиков.Ми твердо переконані, що така поворот, наприкінці 50-х - початку 60-х здавався немислимим, багато в чому стало можливим оскільки викриття Сталіна не супроводжувалося глибоким осмисленням його - а головне, породженої ним моделі розвитку - у свідомості нашої країни.Час історії, звично і сострадательно перетворюючи на шрами вчорашні болісні опіки драм і трагедій окремих осіб і аж народів, здатне утримати чіпкою і непідкупної пам'яттю своєї правду фактів, дають у природному зчіпці і послідовності єдиний і вірний шифр до прочитанню інтерпретації історії. Понад 30 років було недоступний нашої широкій міжнародній громадськості доповідь М. Хрущова про культі особи Сталіна, і з позицій сьогодні бачимо його обмеженість і недомовленість, надмірну зосередженість на особистості, а чи не на феномен сталінізму. Лише рік-півтора тому крізь товщу спрессовавшихся років прорвалися до нинішніх поколінням голоси М. Бухаріна, Ф. Раскольникова, М. Рютина. Можливо, саме під його впливом накопиченої енергії що нескінченним очікування так стрімко розкручується нині пружина історичній пам'яті, як доносячи до нас правдиву картину нашої власної минулого, а й даючи суспільству силу рухатися у бік кращого майбутнього.
4,7(66 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
dmatveeva1
dmatveeva1
11.06.2021

Древний Вавилон относится к рабовладельческим государствам, в котором общество, прежде всего, делилось на свободных и рабов. Рабы представляли собой самый низший слой населения, и относились к вещам, находившимся в собственности у хозяина.

Рабов Древнего Вавилона разделяли на частновладельческих, храмовых и царских. Было всего лишь несколько исключений для прав рабов, например, дети рабыни от ее владельца считались свободными.

В свою очередь, свободные граждане Древнего Вавилона делились на полноправных и неполноправных. Первая группа граждан могла владеть землей и нести повинности в пользу государства. А неполноправные граждане назывались «мушкену», и их положение в обществе Древнего Вавилона до сих пор неоднозначно. Их отличие от полноправных граждан исходит из «Законов Хаммурапи», по которым они несли иного типа наказания и вину.

4,7(47 оценок)
Ответ:
kostyafadeev9
kostyafadeev9
11.06.2021

Объяснение:

Промышленный переворот, т. е. переход от мануфактурного производства к машинному, начинается в 1830-х гг. и в основных отраслях завершился в 1880-х гг.

К 1825 г. в России существовало 5261 промышленньюе предприятие. В металлургии, основанной на принудительном труде и работавшая лишь на госзаказ, наблюдался застой. Полотняная отрасль, где также работали в основном подневольные люди, клонилась к упадку. Зато хлопчатобумажное производство, опиравшееся на вольнонаемный труд и ориентировавшееся на широкий внутренний рынок, достигло больших успехов. Именно в хлопчатобумажной, а также бумагоделательной и суконной отраслях и начался промышленный переворот. Растет импорт машин. Возникают собственные машиностроительные предприятия, которых к 1851 г. насчитывалось уже 19. В 1860 г. в России было 800 тыс. рабочих.

4,8(66 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ