Найбільшу вигоду від перевороту в європейській політиці, здійсненого Українською національною революцією, отримало Московське царство, яке в другій половині XVII століття почало проводити активну політику експансії у Східній Європі. Змінилася навіть титулатура московського монарха, який прийняв титул «Государя Всея Великая, и Малая, и Белая Руси». Цей період став для тогочасної Росії добою постійних і тривалих воєн: із Річчю Посполитою за Україну; зі Швецією за Прибалтику; з Османською імперією за Україну та Чорноморське узбережжя.
Участь у військових кампаніях Московського царства були змушені брати козацькі війська Гетьманщини. Під час Азовських походів Петра І свої військові таланти проявив і гетьман України І. Мазепа, якого цар 1700 року відзначив Кавалерією щойно створеного Ордену Святого Андрія Первозваного, другим після Федора Головіна, тодішнього канцлера Петра І.
Найгострішою проблемою як для Московської держави, так і для інших європейських країн у другій половині XVII століття стало так зване «балтійське питання». Його сутність — стрімке посилення в регіоні у цей період позицій Королівства Швеції, яке за правління Карла X і Карла XI та внаслідок військових завоювань земель сусідів перетворилося на провідну силу в Центрально-Східній Європі. Реформи Карла XI у військовій сфері дали Швеції значну воєнну міць, а в державній — перетворили Королівство на абсолютну монархію.
Невдоволення прибалтійських держав посиленням позиції Швеції в регіоні привели до створення наприкінці XVII століття Північного Союзу у складі Данії, Саксонії та Московії. Саме цей союз 1700 року розпочав збройну боротьбу зі Швецією за перерозподіл володінь у Прибалтиці, що увійшла в історію під назвою «Велика Північна війна». Вона стала спробою протидії сусідів Швеції щодо перетворення Балтійського моря на «шведське озеро».
В експозиції зали знаходяться портрети московських царів із династії Романових другої пол. XVII ст., короля Швеції Карла XI, гетьмана України І. Мазепи; картографічний матеріал та макет кормової частини військового корабля початку XVIII ст. з речами відповідної епохи.
1)25 октября 1917 г. на первом заседании II съезда Советов был принят Декрет о власти. Съезд избрал новый состав Всероссийского центрального исполнительного комитета (ВЦИК) . Исполнительная власть передавалась Совету народных комиссаров (СНК) во главе с Лениным.
2)В ноябре-декабре 1917 к СНК присоединились левые эсеры и получили семь министерских портфелей.
3)В декабре 1917 при СНК была создана Всероссийская чрезвычайная комиссия (ВЧК) – первый карательный орган советской власти. ВЧК возглавил большевик Ф. Э. Дзержинский.
Уничтожение национального и сословного неравенства.
1)2 ноября 1917 г. была опубликована Декларация прав народов России (провозгласила равенство всех народов России) .
2)В ноябре 1917 г. был издан Декрет об уничтожении сословий и гражданских чинов. Для всего населения устанавливалось одно наименование – гражданин Российской Советской Республики, уравнены в правах мужчины и женщины.
3)20 января 1918 г. был утвержден Декрет об отделении церкви от государства и школы от церкви.
4)С 1 февраля 1918 г. произошел переход на григорианский календарь.
Судьба учредительного собрания. III съезд Советов.