Розробки уроків Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Історія України опорні конспекти 7 клас
Внутрішня політика Володимира Мономаха
1. Зменшив лихварські відсотки, обмежив свавілля лихварів.
2. Обмежив права багатих над селянами.
3. Дбав про покращення становища міських та сільських низів.
4. Сприяв зміцненню політичної єдності держави.
5. Зміцнив позиції Київської держави, дипломатичними методами і військовою силою домігся визнання своєї влади практично всіма князями.
6. Продовжив удосконалення управління державою.
7. Розробив “Статут”, або доповнення до юридичного кодексу конів “Руська правда”.
8. Відродження переживала столиця держави — місто Київ, де було споруджено міст через Дніпро, нові храми, чимало інших будівель.
9. Централізація держави сприяла соціально-економічному розвитку: розвивалося сільське господарство й ремісниче виробництво, пожвавилася торгівля, виникали нові й розбудовувалися старі міста.
10. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Володимира Великого і Ярослава Мудрого.
Объяснение:У 983 р. князь Володимир здійснив похід на ятвягів (племена наближені до литовців), які жили у межиріччі середньої течії р. Німан та верхів'ями р. Нарев. Кампанія була вдалою і зазначена територія була зарахована до складу Києворуської держави.
У літописі 985-й рік описаний як рік переможного походу князя Володимира на Волзьку Булгарію. Результатом походу було укладення мирного договору, умови якого нам ближче не відомі, однак слова Добрині, сказані князю Володимиру, дають підстави сумніватися у великій успішності цієї кампанії. Добриня заявив: "Оглядав я колодників (полонених), і всі вони є в чоботях. Сим данини нам не платити, підемо оба шукати тих, що в постолах". Отже, данини на волзьких булгар накласти не вдалося, а отже не можемо говорити про підконтрольність цієї території Києву. Водночас укладений мир був підкріплений одруженням князя з булгарською княжною, яка стала матір'ю майбутніх князів Бориса і Гліба. У тісних і добросусідських стосунках із Києвом була зацікавлена і сама Волзька Булгарія, котра багатіла на транзитній торгівлі між Заходом і Сходом, а тому потребувала спокою і миру. Але безхмарності досягти не вдалося. Відомі ще два походи руських військ на Волзьку Булгарію у 994 і 997 рр. Під 1006 р. є згадка про нову русько - булгарську угоду, в якій1 особливе місце належало правам та привілеям руських купців.
Після походу 985 р. на булгар руські війська спустилися вниз по Волзі, до кінця розорюючи існуючі ще там хозарські поселення, але укріпитися в пониззі Волги князь Володимир не зміг через присутність там військ Харезмшаха.
На протяжении веков (XVI-XIX вв.) в Османской и Российской империи существовал в целом однотипный строй, правда, имеющий при этом различные модификации из-за социо-культурных особенностей этих государств. В основе его лежало огосударствление экономики со сращиванием власти и собственности, с подчинением общества государству и властным деспотизмом верховной власти.
Чиновник, а не капиталист и торговец были главными фигурами в обществе этих империй. Частный капитал выступал в качестве безотказной дойной коровы и практически был незащищен от произвола чиновников всех мастей. Все это тормозило развитие буржуазных отношений в обеих империях.
Для обеих империй было характерно сакральный характер верховной власти. В Стамбуле и Петербурге, имперский порядок и имперскую идею представляли сакральный образ правителя: османский султан – единственный халиф для всех мусульман-суннитов в исламском мире и русский император – единственный православный царь для всех подданных в православном мире и «белый царь» для мусульманских подданных империи.
Все великие империи, так или иначе, пытались копировать и даже объявлять себя наследниками классической Римской империи. И здесь мы наблюдаем удивительное сходство двух империй, несмотря на принципиальную разницу в господствующих конфессиях. Несмотря на проводимую с XVIII века вестернизацию, петербургская Россия и впоследствии совсем не отказалась от своей ранней религиозной парадигмы «Москва- Третий Рим». А что же Стамбул? Османский султан назывался главой римлян и главой мусульман. Как пишет английский историк - «Он был в одном лице и Римский император, наследник Августа и Константина, и падишах, что по-персидски значило наместник Бога» (Лорд Кинросс).
Что касается экономики, Ришелье практически ничего в ней не понимал. Он объявлял войны, не задумываясь о снабжении армии, и предпочитал решать проблемы по мере их поступления. Кардинал следовал доктрине Антуана де Монткристьена и настаивал на независимости рынка. При этом он делал упор на производство товаров на экспорт и препятствовал импорту предметов роскоши. В сфере его экономических интересов было стекло, шелк, сахар. Ришелье ратовал за строительство каналов и расширение внешней торговли, причем сам часто становился совладельцем международных компаний. Именно тогда началась французская колонизация Канады, Западной Западной Индии, Марокко и Персии.