Інквізиція, знищення красивих дівчат, лицарі, війни, релігія, монастирі, контраст
Объяснение:
Соціально-економічний лад середньовіччя в Західній Європі схематично можна змалювати таким чином. На розвалині Західної Римської імперії виник ряд часом дуже великих, але неміцних ранніх феодальних монархій. Основа економіки — сільське господарство й доморобництво. Спочатку всі землі належали королю, що розподіляв їх між своїми васалами — феодала. Вони наділяли землею селян, що виконували повинності (панщина, оброк). Встановлювалися складні взаємовідносини між кріпосними селянами і панами, і всередині класу феодалів. Кожний феодал хотів розширити свої володіння, війни велися практично безперервно. У результаті королівська влада втрачала свої позиції, що вело до роздрібненості. Селяни, яких пригноблювали, не припиняли боротьби в різних формах — від втечі в міста до великих селянських воєн і повстань. Виникають самостійні міські комуни, вони стають опорою королівської влади. З'являється новий клас — міська буржуазія (власне саме слово «буржуа» утворене від німецького «бург» — місто).
Для культури характерні дві ключові відмітні ознаки: корпоративність і панівна роль релігії і церкви. Могутнім об'єднавчим чинником в таких умовах були релігія та церква. Визначальна роль християнської релігії і церкви у всіх галузях суспільного і культурного життя складала принципову особливість європейської середньовічної культури. Церква підпорядкувала собі політику, мораль, науку, освіту і мистецтво. Весь світогляд людини середньовіччя був теологічним.
Середньовічне суспільство, як організм з клітин, складалося з безлічі соціальних станів (соціальних в). Людина за народженням належала до одного з них і практично не мала можливості змінити своє соціальне становище. З кожним таким станом були пов'язані своє коло політичних і майнових прав і обов'язків, наявність привілеїв або їх відсутність, специфічний уклад життя, навіть характер одягу. Існувала сувора станова ієрархія: два вищі стани (духівництво, феодали — землевласники), потім купецтво, ремісники, селяни (останні у Франції об'єднувались у «третій стан»)
Більшість населення середньовічної Європи складали селяни. Водночас руками останніх створюються і прикрашаються феодальні замки, храми і монастирі. Серед селян, особливо зі встановленням кріпосного гноблення, культуру феодалів буквально пронизує презирство до гнобителів — землевласників, одночасно поважається фігура лицаря — захисника християнства. У народному середовищі відбувається формування національних мов, пізніше вони витісняють латину з професійної літератури.
Селянське світосприйняття, безумовно, формувалося на основі християнського світогляду, але при цьому релігійні почуття простих людей значно відрізнялися від канонів офіційного богослов'я. Особливе співчуття викликали страждання Христа, в них бачили відгомони власної долі. Шановним стає образ Богоматері, її вважали заступницею. Навіть невдоволення селян своїм станом, боротьба проти гноблення осмислювалася в християнських образах. Виникали так звані «народні єресі» (єресь — релігійне вчення, що відхиляється від офіційного, церковного). Проти таких рухів церква боролася жорстоко і наполегливо. Одним із знарядь боротьби стає інквізиція. Виникнувши в XII ст. як форма церковного суду, вона перетворилася у великий церковний заклад і була підпорядкована особисто Папі римському.
Народна селянська культура стала одним з найважливіших джерел прогресу середньовічної культури, що почався в XI ст. і що виразився в формуванні міської культури. У XI ст. в Західній Європі відбувається швидке зростання міст. Їх населення складалося з найрішучіших та найбунтівніших елементів суспільства: в міста бігли кріпаки — «повітря міста робило вільним», змінювали б життя деякі феодали, особливо збіднілі. Нові види діяльності — торгівля, ремесло — вимагали активності, обачності, породжували раціоналістичний підхід до життя. Містяни об'єднувалися в комуни, що мали органи самоврядування. Вони і очолювали боротьбу за звільнення від феодала або монастиря, на землях яких стояло місто. Ця боротьба зажадала героїчних зусиль і зайняла чималий історичний термін, але увінчалася в результаті успіхом. Міста стали опорою королівської влади в ході утворення централізованих національних держав.
Важливим елементом піднесення культури в XI—XIII ст. було розширення освіти, почався вихід її за межі суто богослов'я. Збільшується кількість шкіл, з'являються міські, єпископальні, а також приватні школи. Поступово виникає їх спеціалізація.
Якісно новий етап в розвитку системи освіти — виникнення вищих навчальних закладів. У XII—XIII ст. виникають університети
Середньовіччя — це не тільки молитви, будівництво соборів чи хрестові походи. Це також світські, нецерковні свята. Межі світу в уявленні людей середньовіччя потроху розширяли паломники до святих місць, купці, дипломати, шпигуни, що побували в дальніх країнах, бригади мандрівних будівельників, ремісників.
Великой Отечественной войне Казахстан участвовал как часть единой страны. По переписи 1939 года население Казахстана составляло 6,2 миллиона человек. В ряды сражавшейся армии в годы войны влились 1 196 164 казахстанца. Руководство СССР, используя опыт царизма в 1916 году, создал трудовую армию и специальные строительные части, куда были мобилизованы из Казахской ССР 603836 человек. Таким образом, процент мобилизации здесь оказался очень высоким: на фронт и в оборонную промышленность был отправлен каждый четвертый житель республики.
Начальный период войны был очень тяжёлым, в этих условиях значительно возросла роль Казахстана. Война потребовала увеличсния выпуска продукции черной и цветной металлургии, угольной и нефтяной промышленности, редких металлов. Казахстан принимал эвакуированные предприятия.
Перестраивалось на военный лад и сельское хозяйство и, несмотря на то, что две трети призванных на фронт были сельскими тружениками и во многих колхозах до 80% работающих были женщины, колхозники проявляли чудеса трудового героизма. Сельские труженики Казахстана не только давали фронту хлеб, мясо, сырье, сохранив и увеличив посевные площади и поголовье скота, но и эвакуированный скот из прифронтовой полосы, численностью почти 370 тысяч голов, чем увеличили поставки на фронт мяса, молока, шерсти и кожевенного сырья.
Население Казахстана собирало срсдства на строительство танков, самолетов, а также целых колонн и эскадрилий. Всего добровольные взносы казахстанцев на нужды фронта составили 4700 млн. рублей. Кроме того, фронтовикам отправлялись теплые вещи, подарки. От населения поступило почти 2,5 млн. теплых вещей, на фронт было доставлено 1600 вагонов подарков.
Томас Мидгли разработал технологию синтеза тэтраэтилсвинца.