За всем тем и за всем порядком следить должна жена да наставляла бы слуг, и добром и лихом, а коли не понимают слова — и ударить не грех. А увидит муж, что непорядок у жены и у слуг, или не так все, как в книге этой изложено, сумел бы свою жену вразумлять да учить полезным советом; если внемлет и так все и делает, — любить и жаловать, но если жена науке этой, наставлению его не последует и того всего не исполняет, о чем в этой книге сказано, и сама ничего из сказанного не знает и слуг не учит, должен муж жену свою наказывать, наедине вразумлять ее страхом, а, наказав простить и приласкать, и любовью наставить и рассуждением, но при этом мужу на жену не гневаться, а жене на мужа — жить им всегда в любви и в согласии.
А слуг также, по вине смотря и по делу, учить и наказывать и раны возлагать, а наказав Госпоже же пристало за слуг просить во всем мужа рассудительно, тогда у слуг и надежда есть. Но если слову жены, или сына, или дочери слуга не внимает, наставление отвергает, не слушает и не боится их, и не делает того, чему муж, или отец и мать его учат, то плетью постегать, по вине смотря, да не перед людьми, наедине поучить, поучив же, поговори с ним и но никогда не гневаться вам друг на друга. Ни за какую вину ни по уху, ни по лицу не бить, ни кулаком под сердце, ни пинком, ни посохом не колоть, ничем железным и деревянным не бить. Когда в сердцах или с кручины так бьют, многие беды от того случаются: слепота и глухота, и руку и ногу и палец вывихнут, наступают головные боли и боль зубная, а у беременных женщин и дети в утробе повреждаются.
В наказание бить плетью, — и разумно и больно, и страшно и здорово. Если же вина велика, и за ослушание и небрежение — рубашку снять и, за руки держа, плетью высечь, сколько нужно по вине смотря, да побив, поговорить по-доброму. И сделать все так, чтобы и гнева не было, и люди бы о том не слыхали, и жалобы бы о том не было. Да никогда бы не было брани, и побоев, и гнева на слуг по оговору из-за вражды без должного розыску. Если будет донос, или расскажет кто о неправедном, или свои у тебя подозрения, — виновного наедине допроси по-хорошему: искренне покается, без всякого лукавства — с милостью накажи, да прости, по вине смотря; но если в деле не виноват, оговорщикам уж не попустительствуй, и впредь вражды такой чтобы не было. А если по вине и по справедливому розыску виновный не кается и не плачется о грехе своем и о вине, тут уж наказание должно быть жестокое, чтобы был виновный в вине, а правый в правде, а всякому греху покаяние.
Відповідь:
Пояснення:
розташування, природні багатства, дешева, але кваліфікована робоча сила то-що) вона мала свої особливості, які суттєво вплинули на структуру та розвиток промислового потенціалу краю. Своєрідним каталізатором реалізації потенційних можливостей регіону стала економічна криза, яка, загостривши конкуренцію та посиливши поляризацію підприємств, змусила буржуазію максимально сконцентрувати і об´єднати сили. Україна за рівнем Концентрації промислового виробництва в основних галузях не тільки домінувала в Російській імперії, а й посідала одне з перших місць у світі
Економічний розвиток України на початку ХХ ст. мав ряд особливостей.
По-перше, у цей період особливо інтенсивно відбувалася концентрація
капіталу і виробництва. Ще наприкінці ХІХ ст. за ступенем концентрації
промислового виробництва Україна вийшла на перше місце в імперії. В
Україні формувалися численні, переважно великі акціонерні товариства,
яким на початку ХХ ст. належала вся металургійна і гірничо-хімічна
промисловість. Вони розпоряджалися і більшою частиною всіх капіталів.
На початку ХХ ст. в Україні вже не залишилося жодного металургійного
заводу, який би не виробляв менше ніж 1 млн. пудів чавуну. А продукція
тільки п'яти найбільших заводів-гигантів півдня України складала понад
25% виробництва чавуну всієї імперії. Значну частину вуглевидобутку
Донбасу також забезпечували великі шахти, на кожній з яких видобувалося
не менше 10 млн. пудів вугілля щорічно.
По-друге, в промисловості України розпочалося формування монополістичних
об'єднань. Найпоширенішою формою монополій у початковий період їх
існування стали синдикати (угоди самостійних виробників – власників
підприємств про спільний продаж продукції через утворюваний ними
об'єднаний орган по збуту). У 1902 р. було створено металургійний
синдикат, котрий дістав скорочену назву «Продамет» (товариство для
продажу виробів російських металургійних заводів). Основою синдикату
були заводи України. Підприємства, що входили до «Продамету», являли
собою великі комбінати, які об'єднували металургійні заводи з повним
циклом виробництва, кам'яновугільні і залізорудні шахти.