Правління династій Тан і Сун в Китаї. На початку VII століття в країні утвердилася династія Тан, яка керувала країною близько 300 років. Єдина держава очолював імператор з необмеженою владою: він вважався Сином Неба, а імперія - Піднебесної. У його розпорядженні була велика армія і безліч чиновників. Імперія Тан прагнула підкорити собі сусідів. У залежність від Китаю на час потрапили Корея і В'єтнам, китайська армія опанувала Великим шовковим шляхом аж до Середньої Азії. Після поразки від арабів в середині VIII століття Китай поті рял над ним повний контроль. Але торгівля в китайській де-цим шляхом з Іраном, Середньою Азією та ревне Візантією тривала. Для полегшення перевезень всередині країни був споруджений Великий канал довжиною 1700 км. Він поєднав могутні ріки Янцзи і Хуанхе, зв'язав їх з південно-східним морським узбережжям, а пізніше його протягнули далеко на північ. Канал використовували і для зрошення полів. А для захисту від північних кочівників китайці продовжували зводити Велику Китайську стіну
Основная если не сказать единственная,одежда египтян в ту эпоху-"Схенти","передник" Он представлял собой неширокую полосу из ткани,которую обертывали вокруг бедер и укрепляли на талии поясом. В эпоху Древнего царства основная одежда различных сословий мало отличалось по форме,важен был материал и украшения Стремление к прямым четким линиям,геометрическим формам-особенность Древнего Египта. В Древнем царстве женский костюм был предельно прост.Носили длинную прямую рубашку-"калазирис"на одной или двух бретелях,оставляющих грудь открытой. Длина его доходила до середины икр.Калазирис был достаточно узким и не позволял женщине делать большие шаги.У знатных женщин встречались вышивка и плассировка. Фараоны Древнего царства часто носили только схенти, парик и сандалии из тростника.
Ашшурбанапа́л - царь Ассирии, правил приблизительно в 669 — 627 годах до н. э. Военными и дипломатическими средствами пытался сохранить и приумножить огромную Ассирийскую державу. Ашшурбанапал был хорошим администратором и ловким дипломатом, не брезговавшим для достижения политических целей любыми интригами и даже убийствами. Характеру Ашшурбанапала были присущи злобная жестокость, стремление не только победить противника, но и максимально его унизить. Вместе с тем, он, будучи единственным ассирийским императором, владевшим клинописью и умевшим читать на шумерском и аккадском языках, собрал крупнейшую библиотеку своего времени. Из царской переписки известно, что Ашшурбанапал был слаб здоровьем или, по крайней мере, чрезвычайно мнителен. Вопреки утверждениям его анналов, он почти никогда не принимал личного участия в военных походах. Родился685 г. до н.э., НиневияУмер627 г. до н.э. (58 лет), Ниневия
