16 - 17 век. (xvi - xvii) политическая жизнь: в 16 в. преобладала сословная монархия, в 17 в. абсолютная монархия (например, во франции при франциске i). выходило таким образом: жители голодали, правительство - пировало. международные отношения: борьба с османской экспансией, итальянские войны, религиозные конфликты (католичество, лютеранство, кальвинизм, протестантизм и т. противоречия в убеждениях и испании, тридцатилетняя война (чешский этап войны, датский этап войны, шведский этап войны). жизнь: переход феодальной к капитализму. стали появляться мануфактуры (смешанная, рассеянная, централизированная). в конце vx века появился меркантилизм (различают ранний и поздний). для политики позднего меркантилизма был характерен и протекционизм. взгляды на мир: в мировоззрении крестьянина соединились христианские и языческие представления о живой и неживой природе. живой природе приписывали магические свойства. люди верили в добрых и злых духов. развитие науки и техники: вертикальное водоналивное колесо, насосы и помпы, доменная печь, аркебуза, механический станок, горизонтальный ткацкий станок, линзы, телескоп. художественная культура: развивалась во время эпохи высокого возрождения. основными представителями были: леонардо да винчи "мона лиза", рафаэль санти (фреска "афинская школа"), микеланджело "давид" и др.
У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами». Провідним освітнім центром Русі був Софійський собор, при якому продовжувала діяти школа, заснована Ярославом Мудрим. У 1068 р. дочка князя Всеволода Ярославича Янка відкрила при Андріївському монастирі школу для дівчат, у той час як у Західній Європі жінки взагалі не отримували освіти. За свідченням літописів, розвинутим було і приватне навчання. Так, Феодосій Печерський здобув освіту в невеличкому містечку Курськ, навчаючись у «єдиного вчителя». Продовжували розвиватися такі види усної народної творчості, як перекази і легенди, билини, різноманітні пісні, колядки й щедрівки, казки, прислів’я і приповідки. З усієї сукупності народної творчості, що збереглася до нашого часу, доволі складно виокремити ті зразки, які належать саме до цього періоду, оскільки на зразки попереднього періоду нашаровуються більш пізні сюжети. Наприклад, на язичницькі по суті колядки, щедрівки, казки накладаються християнські мотиви. Серед народної творчості, притаманної саме цьому періоду, слід визначити дружинний епос, у якому оспівувалися перемоги вождя-князя та його дружини. Билини доповнюються новими сюжетами про боротьбу з половцями. Під Володимиром Красне Сонечко вже розуміється Володимир Мономах. Чимало казок присвячується боротьбі героїв зі злими силами — Котигорошка, Вернигори, Вирвидуба, Кирила Кожум’яки тощо.
