РАБОЧИЙ ВОПРОС В РОССИИ — одна из острых социально-политических проблем в конце XIX — начале XX в., включавшая взаимоотношения рабочего класса с предпринимателями (фабрикантами, заводчиками) и правительством. Возник в правительственной политике в связи с формированием рабочего класса и началом его столкновений с владельцами предприятий. Означал борьбу российского пролетариата за улучшение экономического и социального положения, которое было крайне тяжелым: низкая заработная плата (21—37 руб.), продолжительный рабочий день (11—14 час.), громадные штрафы (за поломку инструментов, нарушения дисциплины и т. п.), плохие жилищные условия, отсутствие охраны труда, политических свобод и профессиональных союзов защищать экономические интересы рабочих.
Фабричным законодательством 1880-х гг. правительство пыталось решить рабочий вопрос путем регламентации взаимоотношений рабочих с владельцами предприятий. В 1885—1886 гг. были приняты законы, установившие предельный размер штрафов, учреждавшие фабричную инспекцию, призванную следить за нарушением законов предпринимателями, и запрещавшие работу женщин и подростков в ночное время. Однако эти меры не внесли заметного улучшения положения и не остановили борьбу рабочих.
Объяснение:
Объяснение:
Грецькі поліси та Рим були розташовані в Середземномор'ї. Рим асимілювався до грецького життя, але, зрештою, існували ще великі відмінності між Давнім Римом та давньогрецькими полісами, особливо Афінами. Історію стародавніх римлян та давньогрецьких міст-держав можна порівняти використовуючи економічні, соціальні та політичні аспекти. У порівнюваних країнах спільним є те, що там були соціальні класи, створені різницею багатств (за матеріальним принципом). Соціальні класи греків включали рабів, вільних людей, метеки (чужинці, які проживали на території полісу), громадяни, військові та жінки (варто виділити окремо, так як, попри те, що вони входили в усі вище перелічені класи, права у них відрізнялися від прав чоловічої частини населення). В Римі були раби, вільні люди, військові, плебеї та патриції. Римські жінки вважалися громадянами з правами, яких не було у грецьких полісах. У полісах Греції, жінки не могли володіти майном, повинні бути усамітненими та займатися лише домашніми справами. Основним їх обов'язком було виконання домашніх справ, одруження та народження дітей на відміну від Риму, де жінок цінували за відданість, смирення, вірність чоловіку, та вони мали свободу пересування та могли володіти майном. У грецькій родині, сини могли оскаржувати право своїх батьків керувати сім'єю; в римській родині ж, сини цього права не мали.
