Правління імператора Юстініана (527—565). Внутрішня політика Юстініана була направлена до посилення централізації держави і зміцнення економіки імперії, на активізацію торгівлі і пошуки нових торгових шляхів. Великим успіхом візантійців було розкриття секрету виробництва шовку, таємниці якого століттями оберігалися в Китаї. У своїй аграрній політиці Юстініан протегував зростанню крупного церковного землеволодіння і в той же час підтримував середні шари землевласників. Він політику обмеження влади старої сенаторської аристократії.
По-перше, вона була логічним й історичним продовженням греко-римської античності.
По-друге, Візантія репрезентувала протягом усього існування своєрідний синтез західних і східних духовних начал.
По-третє, мала великий, інколи вирішальний вплив на цивілізації Південної і Східної Європи (візантійський вплив на формування і розвиток культури Греції, Сербії, Македонії, Чорногорії, Боснії, Албанії, Болгарії, Румунії, Білорусі, України, Росії, Грузії, Вірменії незаперечний).
По-четверте, Візантія – це осібний і самоцінний тип культури, незважаючи на пережитий нею вплив з боку сирійців, арабів, коптів, маврів, германців, слов’ян, персів, тюрків, вірмен, грузинів і т. д., що пояснюється багатонаціональним характером візантійської держави.
В 1393 году окончил Пражский университет, стал первоначально бакалавром теологии, а затем получил степень магистра свободных искусств. Служил деканом факультета свободных искусств, а в 1402-1403 гг. и 1409-1410 гг. занимал должность ректора.
Одновременно в 1402 году Гус был назначен настоятелем и проповедником Вифлеемской часовни в старой части Праги, где занимался в основном чтением проповедей на чешском языке.
В проповедях он выступал против церковного богатства, призывал лишить Церковь собственности, подчинить её светской власти, осуждал развращенность клира и обличал нравы духовенства, требовал реформы Церкви, осуждал симонию, выступал против немецкого засилья в Чехии, в частности в Пражском университете. Эта критика импонировала шляхте, мечтавшей захватить церковные земли и богатства, и даже королю Вацлаву IV. Проповеди Яна Гуса отвечали и требованиям бюргерства, стремившейся к «дешевой» Церкви.
В конфликте с немецкими магистратами Пражского университета, выступившими против идей Яна Гуса, король Вацлав IV встал на его сторону и в 1409 году подписал Кутнагорский декрет, превративший Пражский университет в чешское учебное заведение; руководство университета перешло в руки чехов, немецкие магистры его покинули. Но одновременно Пражский университет из международного центра превратился в провинциальное учебное заведение.