ответ:Чи помічали ви, яке велике враження справляють ті твори літератури, які читаються в спокійній обстановці. Наприклад: на відпочинку чи під час якоїсь не дуже тяжкої і невідволікаючої уваги хвороби. Література дає колосальний найбiльший і глибокий досвід життя. Вона робить людину інтелигентною, розвиває почуття краси, але дає й розуміння життя, всіх його складностей, служить провідником в інші епохи й до інших народів, розкриває перед нами серця людей. Одним словом, робить вас мудрими. Але все це дається тільки тоді, коли ви читаєте, вникаючи в усі дрібниці. Адже найголовніше часто ховається в самих дрібницях. А таке читання можливе тільки тоді, коли ви читаєте iз задоволенням, не тому, що той чи інший твір треба прочитати, а тому, що він вам подобається. Ви відчули, що автору є що сказати, є чим з вами поділитися. І він вміє це робити. Якщо перший раз прочитали твір неуважно, прочитайте ще раз, третій раз. У людині повинні бути улюблені твори, до яких вона звертається неодноразово, які знає в детялях, про які може пригадати в нужних обставинах, оточуючих і цим, то підняти настрій, то розрядити становище, то посмішити, то висловити своє ставлення до того, що відбувається з нею чи з абиким іншим. Вмійте читати не тільки для шкільних відповідей і не тільки тому, що ту чи іншу річ читають зараз усі тiльки тому, що вона модна. Вмійте читати з інтересом і непоспішаючи. Чому телевізор частково витісняє зараз книжки? Та тому, що телевізор змушує вас не поспішаючи передивитися якусь передачу, сісти зручно, щоб вам ніщо не заважало, він вас відволікає від турбот. Він диктує, як дивитись і що дивитись. Але намайтесь вибрати книгу за своїм смаком. Сядьте з книгою зручніше і ви зрозумієте, що є багато книжок, без яких не можна жити, які важливіші й цікавіші від багатьох передач. Я не кажу перестаньте дивитись телевізор, але я кажу дивіться з розбором. Читайте як умога більше і читайте з великим розбором. Визначайте самі свій вибір, користуючись тим, яку роль набула обрана вами книга з історії людської культури, щоб стати класичною. Це означає, що в ній є щось історичне, а може це істотне для культури людства виявитися істотним і для вас. Класичний твір той, який витримав випробування часу. З ним ви не втратити свій час, але класика не може відповісти на ці запитання сьогодення, тому потрібно читати й сучасну літературу. Не будьте метушливими! Метушливість заставляє людину безглуздно витрачати найбільший і найкоштовніший капітал, який вона має – свій час.
Объяснение:
Розвиток культури у другій половині XIII — XV століть визначався складною історичною ситуацією. Напередодні монголо-татарського нашестя Русь розділилася на безліч князівств, незалежних одне від одного або неміцно пов'язаних певними військово-політичними договірними відносинами. Джерела нараховують 18 великих державних утворень, а якщо враховувати й дрібні, то біля 30-ти. Внаслідок відсутності політичної єдності, неповного підпорядкування молодших князів старшим князям не було і військової єдності. Тому протистояти великим, добре навченим, наполегливим і жорстоким військам монголо-татар князям Русі було надто складно. Вже при першому зіткненні на ріці Калка в 1223 р. русичі зазнали поразки, але і це не привело до подолання міжусобних конфліктів.
1237—1240 рр. можна вважати найбільш трагічними в історії Русі. Літописи й археологічні джерела розкривають жахливі картини пожеж, вуличних боїв, масової загибелі людей у Києві, Чернігові та інших містах. Разом з містами знищувалися і витвори культури, було вбито і забрано в полон десятки тисяч людей, серед яких зустрічалося немало різних майстрів, решта населення втекла в ліси, обезлюдніли цілі області.
У 40-х роках XIII століття для більшості князівств Русі почалася іноземна навала, яка закінчилася лише через чверть сторіччя і ще стільки ж тривали періодичні набіги казанських, астраханських і кримських ханів. Військові спустошення і важкий тиск податків привели до затяжного економічного занепаду. За перші 50 років ординського правління не було побудовано жодного міста. Масштаби кам'яного будівництва досягли рівня, що передував нашестю, тільки через сто років. У ряді виробництв галося падіння або забуття складної техніки, спрощувалася реміснича промисловість: зникли сердолікове намисто, скляні браслети, мистецтво перетої емалі, поліхромна кераміка, виробництво смальти для мозаїк, більшість прийомів обробки металу і багато іншого. Зв'язок міста з селом, який зароджувався, широка торгівля великих міст з периферією були знищені татарами практично скрізь. Відбувся відрив Русі від світових торговельних шляхів, затрималося формування буржуазних елементів суспільства. Деякі дослідники серед наслідків навали виділяють зміни в ході внутрішнього розвитку: перехід від добровільного єднання під владою одного князя до піднесення ролі монарха. Але, всупереч думці деяких західних вчених, монголо-татари істотно не вплинули на сам характер культури, яка стояла набагато розвиненішою за культуру завойовників. Хоч у мову і проникли деякі слова, принесені татарами (базар, вежа, черевик, скриня, горище, ковпак, кафтан), загалом культура на Русі розвивалася на внутрішній основі. Крім того, знаходячись під владою степових орд, Київська Русь зберігала зв'язок з візантійським світом, що сприяло розквіту духовності в майбутньому. Руська митрополія перебувала під невсипущим контролем Константинополя. Володарі Орди, розуміючи значення церкви, звільнили православне духовенство від данини й оголосили недоторканими його земельні володіння за умови, що митрополити, як і князі, будуть їздити за ярликом в Орду. Тому навіть у скрутні для Русі часи в монастирях і церквах продовжувало концентруватися культурне життя.
Потрібно зазначити, що різні князівства різною мірою відчули наслідки монголо-татарського нашестя. Воно визначило остаточне оформлення в XIII — XIV століть історичних шляхів розвитку основних регіонів Русі: південно-західного з центром у Галицько-Волинському князівстві, яке охоплює в основному етнічні території сучасної України, північно-східного з центром у Володимиро-Суздальському князівстві і північно-західного з центром у Новгороді. Київське і Чернігівське князівства занепали. У зв'язку з переміщенням європейської торгівлі з Візантії у Західну Європу на Русі торговельні пріоритети перемістилися з Київського у Галицько-Волинське князівство, де перетиналися шляхи із західної, північної і східної Європи. Це, в свою чергу, обумовило інтенсивний культурний розвиток вказаного регіону. Литовське правління, що постало на українських землях з другої половини XIV століття, кардинально не вплинуло на культурний процес. Принцип литовської політики «нічого не змінювати і нічого не вводити» якнайкраще відповідав інтересам підвладного йому населення. Крім того, певною мірою литовське правління сприяло інтенсивним зв'язкам вказаних земель з Західною Європою і її впливу на місцеву культуру.
(в 1607 году на территории Виргинии английскими поселенцами был построен деревянный форт Джеймс. Позднее форт был переименован в Джеймстаун — это первое постоянное британское поселение в Америке).