Похід Дарія І проти скіфів
Перед тим, як здійснити похід проти греків, перський цар Дарій І вирішив здійснити похід проти скіфів, що жили у Причорноморських степах. Цим походом Дарій І намагався вирішити два завдання: по-перше, покарати скіфів, за їх набіги, що вони здійснювали в азійські володіння персів, а, по-друге, забезпечити тил у майбутній війні з греками.
У 513 р. до н.е. велике перське військо, через збудовані грецькими майстрами мости через протоку Босфор і річку Дунай (Істр) вступило у межі Великої Скіфії. Охорону мостів перський цар доручив своїм союзникам грецьким правителям-тиранам іонійських міст. Два місяці тривав похід персів у глиб степів. Весь час перси без успіху переслідували невловимих кочовиків, які на шляху персів спалювали пасовища і засипали колодязі. Крім того скіфи вчиняли стрімкі набіги на перське військо, осипаючи йог стрілами, завдаючи значних втрат. Скіфські царі прислали Дарію багатозначні дари: мишу, жабу і п’ять стріл. Це послання означало: „Якщо Ви, перси, як птиці не полетите в небо, або як миші не зариєтеся в землю, або як жаби не поскачете у болото, то не вернетеся назад, бо будете вражені стрілами”.
Тим часом один з правителів міста Херсонес Мільтіад підмовляв своїх колег тиранів, що охороняли мости, зруйнувати їх, щоб перське військо не змогло повернутися. Проте ті не послухалися Мільтіада, боячись за своє майбутнє. Коли знекровлене і знесилене, з великими втратами перське військо разом з Дарієм повернулося з безрезультатного походу, Дарію донесли про заклики Мільтіада. Мільдіад зрозумів, що йому не поздоровиться, тікає на свою батьківщину в Афіни, а Дарій з тих часів став вважати афінян своїми головними ворогами.
ПОСЛЕДНИЙ СУД
— Когда во славе своей придет Сын Человеческий, — говорил Иисус, — и с ним придут ангелы, когда воссядет он на престоле славы своей, соберутся перед ним все народы, и отделит он одних от других, как пастух отделяет овец от козлов. Овцы встанут по правую руку, а козлы — по левую. И скажет Отец Небесный тем, кто справа:
«Приблизьтесь, благословенные, наследуйте Царство, приготовленное для вас от создания мира, ибо голоден я был, и вы меня накормили, жажда меня мучила, и вы дали мне пить, был я странником, и вы меня приютили, был я наг, и вы одели меня, был я болен, и вы меня не чурались, был я в темнице, и вы навестили меня».
Тогда праведники скажут в ответ:
«Господи! Когда мы видели тебя голодным — и накормили, жаждущим — и напоили, странником — и приютили, нагим — и одели, больным или в темнице?»
«Истинно говорю вам, — ответит Отец Небесный, — то, что вы сделали одному из меньших братьев моих, то вы сделали мне».
Потом скажет Отец наш Небесный тем, кто по левую руку:
«Идите от меня, проклятые, в огонь вечный, уготованный дьяволу, ибо был я голоден, и вы не накормили меня, жажда меня мучила, и вы не дали мне пить, был я странником, и вы не приютили меня, был я наг, и вы меня не одели, был я болен и в темнице, и вы не посетили меня».
«Когда это было, Господи?» — спросят они.
И Отец Небесный скажет им:
«Истинно говорю вам: то, что вы не сделали одному из меньших братьев моих, то вы не сделали мне».