1. Браслет із меандровим орнаментом. Мізинська стоянка
2. Кераміка трипільської культури. Орнаментована кераміка
3. Золота пектораль з кургану Товста могила. IV cт. до н. е
4. Золотий гребінь з кургану Солоха. Кінець V — початок IV ст. до н.е
5. Херсонес Таврійський
6. Збруцький ідол
7. Софійський собор у Києві. Перша половина XI ст. Сучасний вигляд
Преображенський собор в Чернігові. 1036. Сучасний вигляд
9. Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1073-1078
10. Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря в Києві. 1108-1113
11. П’ятницька церква в Чернігові. Кінець XII — початок XIII ст.
12. Вишгородська ікона Богородиці
13. Свенська ікона Богородиці з Антонієм і Феодосієм Печерськими
14. Мозаїки Богоматері Оранти та Христа Вседержителя із Софійського собору в Києві. Перша половина XI ст
15. Євангеліст Лука. Мініатюра з Остромирового Євангелія. 1056-1057
16. Родина князя Святослава Ярославича. Мініатюра з «Ізборника». 1073
17. Успенський собор у Володимирі. 1160. Сучасний вигляд
18. Церква святого Пантелеймона поблизу Галича. Кінець XII ст
19. Холмська ікона Богородиці. XII ст
20. Дорогобузька ікона Богородиці
21. Костел святого Варфоломія в Дрогобичі
22. Верхній замок у Луцьку. Друга половина XIV ст. — XV ст
23. Кам’янець-Подільська фортеця. XIV -XVI ст
24. Хотинська фортеця. XIII-XVI ст
25. Покровська церква-фортеця в с. Сутківцях. 1476
26. Замок Паланок (Мукачівський замок). XIV-XVII ст
27. Генуезька фортеця у Судаку. 1371-1469
28. Вірменський собор у Львові. 1363
29. Ханський-палацу-Бахчисараї.-1532-1764
30. Ікона святого Юрія Змієборця із с.Станилі поблизу м.Дрогобич
31. Ікона Богородиці з пророками з церкви у Підгородцях
32. Церква Зішестя Святого Духа в Потеличі. 1502
33. Ікона «Успіння Богородиці». 1547. О. Горошковим
34. Острозький замок. Кругла (Нова) вежа. Кінець XVI ст
35. Мініатюри Пересопницького Євангелія. 1556-1561
36. Євангеліст Лука. Гравюра з львівського «Апостола» 1574
37. Замок у Підгірцях (Львівська обл.). 1635-1640
38. Ансамбль Кафедрального костелу у Львові каплиця Боїмів
39. Ансамбль площі Ринок у Львові Чорна Кам’яниця. Кінець XVI ст
40. Ансамбль площі Ринок у Львові будинок Корнякта. 1580 р.
41. Ансамбль Успенської церкви у Львові церква Успіння
42. Ансамбль Успенської церкви у Львові вежа Корнякта
43. Ансамбль Успенської церкви у Львові каплиця Трьох Святителів
44. Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного з книги «Вірші на жалісний погреб шляхетного рицаря Петра Конашевича-Сагайдачного»
45. Портрет князя Криштофа Збаразького. Після 1622
46. Ікона «Покров Богородиці» (з портретом гетьмана Богдана Хмельницького). Перша половина XVIII ст
47. Портрет Богдана Хмельницького В. Гондіуса. Середина XVII ст
48. Іллінська церква в Суботові
49. Троїцький собор Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові
50. Покровський собор у Харкові
Чёрная смерть или чёрный мор — вторая в истории пандемия чумы, пик которой пришёлся на 1346—1353 годы, а повторные вспышки продолжались вплоть до XIX века. Жертвами болезни стали десятки миллионов людей: по разным оценкам, от болезни погибло от 30 до 60 % населения Европы[⇨].
По всей вероятности, пандемия началась в Центральной или Восточной Азии[1][2][3][4][5]. В Европу, по всей вероятности, чума пришла с северного побережья Каспийского моря, откуда болезнь распространилась на большую часть Евразии и Северной Африки[6].
Инфекционным агентом была чумная палочка Yersinia pestis, что подтвердили генетические исследования останков жертв пандемии[7]; тем не менее, некоторые исследователи выдвигают альтернативные теории о природе чёрной смерти[⇨].
Неэффективность средневековой медицины и религиозных институтов в борьбе с чумой возрождению языческих культов и суеверий, гонениям на потенциальных «отравителей» и «распространителей чумного яда», а также всплеску религиозного фанатизма и религиозной нетерпимости[⇨]. Чёрная смерть оставила колоссальный след в истории Европы, наложив отпечаток на экономику, психологию, культуру и даже генетический состав населения
Объяснение:
