10. Регентство Елены Глинской при ее сыне, Иване Грозном (фактически был монархом, ему тогда всего 3 года было), длилось с 1533 по 1538 годы. При ней была проведена денежная реформа.
Объяснение:
11. В целом же внутренняя политика Елены Глинской в период ее регентства состоит из 3 направлений:
- Реформы для укрепления центральной власти. Объективно эти реформы сделали Русь сильнее.
- Стандартизация всех мер.
- Строительство новых городов и укрепление обороно старых. Прежде всего, укреплялась Москва, где были построены каменные стены Китай-города. Новые горда строились на юге и на западе. Крупнейшие города: Себеж, Проник, Балахна и другие.
Відповідь:
Для існування фільваркових господарств суттєво необхідними були доступ до ринків та значна робоча сила. Ці умови існували в Галичині, на Волині та Поділлі, де і виникли перші фільварки. У середині XVI ст. в Руському і Волзькому воєводствах нараховувалось кілька сотень фільварків. На Волині фільварки поширились пізніше, ніж в Галичині.
З розвитком фільваркового господарства безпосередньо була пов'язана волочна реформа польського короля і князя литовського Сигізмунда II Августа, проведена в 1557 p. в його маєтках у Литві, Західній Білорусії та в Україні - у Кременецькому повіті, Ратенському й Ковелівському староствах на Волині. Метою її було збільшення доходності великокнязівських маєтків розширенням господарської ріллі й посиленням селянських повинностей.
Згідно з "Уставами на волоки" руйнувалося громадське землеволодіння. Всі землі (дворові та селянські) перемірювали і поділяли на волоки. Кожне селянське тяглове господарство за точно встановлену ренту отримало волоку землі і втратило право розпоряджатися нею. Кількість тяглових селян залежала від розмірів фільварку, оскільки площа землі його відносилася до площі, переданої в користування селян як 1: 7. Волочна реформа збільшила кількість тяглових селян, в категорію яких були переведені селяни-денники, службові, челядь.
Господарства, що не могли обробляти волоку і відбувати примуси, наділялися меншими наділами - півланом, "загородами" (приблизно 1/2 волоки). Наділ селян вважався спадковим, його можна було ділити, але не збільшувати. Купівля-продаж землі заборонялася. У великокнязівських маєтках дозволялося переселення селян, але без будь-яких прав на землю.
Основою господарства став фільварок, під який відводилися кращі землі, зведені в одну велику площу. Селянам діставалися окраїнні та гірші землі. І хоча площа фільваркових земель була меншою, ніж селянських, забезпеченість селян землею погіршала.
Пояснення:
- утром на Сенатскую площадь в Санкт-
Петербурге (около строящегося Исаакиевского
собора и памятника Петру I) вышли части
Московского полка, руководимые членом
Северного общества М. П. Бестужевым-
Рюминым;
- по замыслу восставших на площадь должны
были выйти и другие силы восставших, после
чего руководители декабристов планировали
войти в здание Сената и предъявить
сенаторам Манифест о свержении
самодержавия;
- вопреки ожиданиям восставших
значительная часть планировавших
выступить частей на площадь не вышла,
также не явился руководитель восстания С. Трубецкой — планы восставших были нарушены;
- в это время сенаторы присягнули на
верность новому императору Николаю I, и к
восставшим вышел генерал-губернатор Санкт-
Петербурга М. Милорадович с призывом
разойтись;
- М. Милорадович был убит декабристом П.
Каховским, после чего мирный путь развития восстания был исчерпан;
- вскоре к площади подошли верные
правительству войска и открыли огонь по
восставшим;
- восставшие были вынуждены разойтись и
восстание в Санкт-Петербурге было подавлено.