Первыми приняли на себя удар вермахта советские погранвойска и немногочисленные регулярные части, развернутые в Белоруссии и на Украине. Их сил было недостаточно для того, чтобы сдерживать немецкое наступление, армии часто попадали в окружение, аэродромы подвергались бомбовым атакам. Только после потери всей Белоруссии и наступления немецких войск на Москву удалось развить достаточно организованное сопротивление захватчикам.
Имена многих героев Великой Отечественной на слуху. Можно вспомнить солдата Александра Матросова, который грудью закрыл вражеский пулемёт, чтобы дать пройти своим товарищам, или летчика Гастелло, который, когда его самолёт подбили, направил его в скопление вражеской техники и убил многих немцев взрывом, взорвавшись сам. Но не стоит забывать и тех героев, которые совершили подвиги и выжили. Среди таких можно назвать Алексея Маресьева - лётчика, потерявшего ноги от обморожения и научившегося управлять самолётом на протезах, украинского партизанского командира Сидора Ковпака, который действовал в тылах немцев и наносил им массивный урон. Если же перечислять всех героев этой войны, то об этом можно написать целую книгу. Поэтому пока закончим на этих знаменитых именах.
Данило Романович увійшов в історію України як відомий політик та людина, яка мала неабиякі здібності.
У 1205 р. загинув його батько, перший князь Галицько-Волинської держави, Роман.
Мати Данила, княгиня Анна, змушена була разом із чотирирічним Данилом та його братом Васильком покинути Галичину.
Літописи характеризують Данила як досвідченого мужа, що боровся за втілення в життя ідеї про єдність галицько-волинських земель.
У 1223 р. Данило Галицький взяв участь у знаменитій битві на Калці, де виявив себе хоробрим й умілим полководцем, мужньою людиною. Молодий князь виніс із цієї битви повчальний урок — для спільної та успішної боротьби проти загарбників необхідно об’єднання південноруських земель.
Данилові Романовичу вдалося придушити боярські групування на Волині, заручитися підтримкою широких верств населення — ремісників, селян-общинників, міських купців, у тому числі й іноземних, частину боярства. Він зміг створити регулярну добре озброєну та підготовлену до воєнних походів і битв піхоту — «пешцив».
У 1238 р. Данило розгромив групування галицьких і перемишльських бояр, зайняв Галич і став єдиним правителем Галицько-Волинської держави.
Князювання Данила Романовича у Галицько-Волинській державі (1238—1264 pp.) стало періодом її розквіту.
Данило як талановита, освічена людина зміг стати могутнім правителем однієї з найбільших у XIII ст. держав Східної Європи.