Золотою буллою називають постанови, прийняті на імперських сеймах (рейстагах) у Нюрнберзі (січень 1356 р.) і Меці (грудень 1356 р.), та затверджені імператором Карпом IV (1347-1378) як основний конституційний акт "Священної Римської імперії" (так тоді називалася Німеччина разом із завойованими нею територіями). Основний зміст цього документа такий: •узаконювався порядок обрання імператора курфюрстами (князями-виборцями, а саме: архієпископами Тріра, Кельна, Майнца, світським князем Саксонії, Бранденбурга, Пфальца та королем Чехії), а також час і місце виборчого з'їзду й детальний регламент виборчої процедури (постійним місцем виборчого з'їзду курфюрстів було про голошено м. Франкфурт-на-Майні, в якому курфюрстери повинні були збиратися за за архієпископа Майнського не пізніше, ніж через три місяці після того, як імператорський престол стане вакантним, і обирати імператора простою більшістю голосів); •курфюрстери мали право зобов'язувати німецького імператора двічі (підчас виборів і після коронації) підтверджувати права та привілеї, котрі вони отримали від нього до дня виборів.•колегії курфюрстів мали право на своїх щорічних з'їздах приймати рішення з найважливіших питань внутрішньої та зовнішньої політики, що були обов'язковими для короля. Вона ж наділялася вищими судовими повноваженнями, зокрема й правом суду над імпера тором та відстороненням його від влади; •визначалися ранги й обов'язки курфюрстерів та закріплювалися за ними привілеї- монетна, гірнича, соляна, лісна, судова, ринкова, мисливська, митна регалії (монопольне право), а також юрисдикція над єврейським населенням;79• вміщував постанову про "земський мир" (спроба обмежити феодальний розбій і війни, що руйнували країну, підривали торгівлю, завдавали значних збитків прибуткам імператорів і князів), але одночасно легалізовував міжусобні війни, встановлюючи для них певні межі.Золота булла відіграла реакційну роль у розвитку Німеччини, позаяк закріпивши її політичну роздробленість, вона відкинула країну на багато років назад. Як конституційний акт Золота булла Карла IV зберігала своє значення до 1806 р. - до припинення існування "СвященноїРимської імперії"
1) 8 июня 1815 г. 2) Австрия и Пруссия. 3) Отмена всех таможенных преград между собой. 4) Юнкер-помещик;Гроссбауэр-деревенский капиталист. 5) Ландтаг-местные органы власти. 6) Вопрос объединения страны. 7) Берлин стал крупным городом. 8) Выроботка конституции для Германии. 9) Отто Фон Бисмарк. 10) Канцлер-первый министр. 11) Отто Фон Бисмарку. 12) Дания и Австрия. 13) Участики тайнополитического общества. 14) Т.к. они не находились на подчинённом положении и население составляло менее 20%. 15) Джузеппе Гарибальди. 16) 1 этап – 1859г. – война с Австрией всоюзе с Францией;2 этап – 1860-1861 года – революция в Сицилии;3 этап – завершение объединения. 17) Итальянский государственный деятель, премьер-министр Сардинского королевства. 18) Франция,Германия,Италия. 19) 1860 г. 20) Плебисцит-всенародный опрос, голосование. 21) Виктор Эммануил II с 1849 г. 22) В 1866 г.
1) 8 июня 1815 г. 2) Австрия и Пруссия. 3) Отмена всех таможенных преград между собой. 4) Юнкер-помещик;Гроссбауэр-деревенский капиталист. 5) Ландтаг-местные органы власти. 6) Вопрос объединения страны. 7) Берлин стал крупным городом. 8) Выроботка конституции для Германии. 9) Отто Фон Бисмарк. 10) Канцлер-первый министр. 11) Отто Фон Бисмарку. 12) Дания и Австрия. 13) Участики тайнополитического общества. 14) Т.к. они не находились на подчинённом положении и население составляло менее 20%. 15) Джузеппе Гарибальди. 16) 1 этап – 1859г. – война с Австрией всоюзе с Францией;2 этап – 1860-1861 года – революция в Сицилии;3 этап – завершение объединения. 17) Итальянский государственный деятель, премьер-министр Сардинского королевства. 18) Франция,Германия,Италия. 19) 1860 г. 20) Плебисцит-всенародный опрос, голосование. 21) Виктор Эммануил II с 1849 г. 22) В 1866 г.
