М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
гпү
гпү
08.11.2020 14:17 •  История

1. какая реформа 60х-70х гг. оказалась самой последовательной, либеральной а) судебная реформа б) реформа городского в) замыкая реформа 2 что из незванного относится к результатам коллективизации: а) увеличение посевных площадей б) повышение уровня жизни крестьян- единоличной в) рост поставок зерна и технических культур государству 3 президент в.в.путин возглавил меры по укреплению: а) вертикальной власти б) трудовой дисциплины в) сельского хозяйства 4 кто возглавляет законодательную власть в рф а) президента рф б) председатель правительства в) председатель государственной думы рф

👇
Ответ:
hhjufjifklkl
hhjufjifklkl
08.11.2020
судебная реформа повышение жизни вертикаль власти президент рф
4,5(88 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
WIS1
WIS1
08.11.2020

«Рішельє Арман дю Плессі (1585-1642), кардинал з 1622 р., з 1624 р. – глава королівської ради, фактичний правитель Франції протягом 18 років. Як влучно зауважив один із сучасників кардинала, «Людовік ХІІІ лише носив корону, а Рішельє мав скіпетр».

Пріоритетом його внутрішньої політики стала боротьба з протестантською опозицією та зміцнення королівської влади, а головним зовнішньополітичним завданням – підвищення престижу Франції і боротьба з гегемонією Габсбургів у Європі, активна колоніальна політика.

Бажаючи встановити необмежену владу, Рішельє оголосив гугенотам війну, щоб позбавити їх політичних прав, які відрізняли їх від інших французів. Він оволодів їхньою головною фортецею Ла-Рошель, а потім захопив й інші фортеці гугенотів. Дворянин за походженням, він на користь держави прагнув обмежити владу й права дворян. З цією метою він знищив деякі вищі посади, які обіймали родовиті дворяни, заборонив дуелі, зруйнував декілька замків, які служили притулком для непокірних дворян, і перестав скликати Генеральні штати.

Прагнучи зміцнити королівську владу в галузі фінансів, внутрішньої та зовнішньої політики, Рішельє ініціював створення єдиного збірника французьких законів, провів ряд адміністративних реформ: запровадив у провінціях посади інтендантів (керівників), що призначалися королем, реорганізував поштову службу. Інтересам абсолютизму відповідала й економічна політика Рішельє. У 1629 – 1642 рр. у Франції було створено 22 торговельні компанії.

Сила Рішельє була в його обережності, тонкому знанні психології людей і відчутті ситуації».

Текст 2   «Першочергового значення він надавав пропаганді урядової політики. Чи не першим він зрозумів значення «ідеологічної» дії на громадську думку. З цією метою він створив у 1631 р. першу французьку газету, до якої сам добирав матеріали для публікації. З позицій державної доцільності підходив Рішельє й до освіти. Його погляди з цього приводу чітко висловлені в «Політичному заповіті»; кардинал був переконаний, що «освіченість – краща прикраса будь-якої держави», але вважав, що «не будь-кого варто навчати».

10 лютого 1635 р. була створена Французька академія. Королівським едиктом кардинал Рішельє був призначений її главою і проректором. У Рішельє був тонкий літературний смак; саме за часів його правління у французькій культурі почав утверджватися класицизм. При всій неоднозначності та суперечливості, діяльність Рішельє на ниві культури все ж таки може бути оцінена позитивно, оскільки вона сприяла розвитку освіти та зростанню талантів».

Текст 3

Висловлювання Рішельє:

«Моєю першою метою була велич короля, моєю другою метою – могутність держави».

«Дайте мені шість стрічок, написаних рукою найчеснішої людини, і я знайду в них що-небудь, за що її можна було б повісити».

«Щоб керувати державою, слід менше говорити і більше слухати».

«...головний життєвий нерв держави – це дворяни, але дворяни, які підкоряються  королю».

«У мене немає ворогів, окрім ворогів держави»

« ...дворянин має право помирати  лише за короля»  (про заборону дуелей).

«Народ – це мул, який, звикнувши до тягаря, псується від тривалого відпочинку більше, ніж від роботи», але «робота мула має відповідати його силі».

«Батіг, який є символом правосуддя, ніколи не повинен залишатися без діла».

Текст 4   Коли Петро І (перший російський імператор) відвідав Париж, він упав на коліна перед статуєю кардинала Рішельє і вигукнув: «Якби ти був живий, я віддав би тобі півцарства, лише б ти допоміг мені правити іншою половиною».

Можно лучший ответ?

4,6(57 оценок)
Ответ:
sanya1897p08pyj
sanya1897p08pyj
08.11.2020
Вопрос о происхождении кочевничества до настоящего времени не имеет однозначного истолкования. Ещё в новое время была выдвинута концепция происхождения скотоводства в обществах охотников. Согласно другой, более популярной сейчас точке зрения, кочевничество сформировалось как альтернатива земледелию в неблагоприятных зонах Старого Света, куда была вытеснена часть населения с производящим хозяйством. Последние были вынуждены адаптироваться к новым условиям и специализироваться на скотоводстве. Существуют и другие точки зрения. Не менее дискуссионен вопрос времени сложения кочевничества. Часть исследователей склоны считать, что кочевничество сложилось на Ближнем Востоке на периферии первых цивилизаций ещё в IV III тыс. до н. э. Некоторые даже склонны отмечать следы номадизма в Леванте на рубеже IX VIII тыс. до н. э. Другие полагают, что здесь ещё рано говорить о настоящем кочевничестве. Даже доместикация лошади (Украина, IV тыс. до н. э. ) и появление колесниц (II тыс. до н. э. ) ещё не говорят о переходе от комплексной земледельческо-скотоводческой экономики к настоящему кочевничеству. По мнению этой группы ученых переход к номадизму произошёл не ранее рубежа II I тыс. до н. э. в евразийских степях.
4,4(34 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: История
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ