Становище жінки та дитини в період 16-18 століть був вкрай плачевним, якщо його порівняти із сучасністю. Для жінок шлюб був економічною необхідністю. За межами домогосподарства – життя жінки було вразливим і нестабільним. Деякі жінки стали економічно незалежними, але вони були винятками.
Життя заміжніх жінок помітно відрізнялася між містом і селом. В селі, жінка підтримувала господарство, як на землі, так і в домівці. У місті ж, жінка могла бути дружиною ремісника чи купця. Вона всіляко допомагала своєму чоловіку у ведені справ, а дітьми займалися няні . Коли її чоловік помирав, вона могла взяти на себе бізнес і вести його.
Попри цей, так сказати, успішний момент, більшість професій для жінок були закритими. Навіть якщо жінка отримала освіту (в розділених за статевою ознакою школах), вона могла бути вчителькою чи приватною гувернанткою. Якщо ж вони працювали на однакових роботах, вони часто отримували нижчу заробітну плату, ніж чоловіки за ту саму роботу.
На початку 16 століття багато хлопців вирушили до церковних шкіл. Після релігійних змін у 1540-х роках такі школи були закриті. Однак, після цього були засновані гімназії.
Хлопчики зазвичай відвідували своєрідну дитячу школу під назвою «дрібна школа», потім переходили до гімназії, коли їм було близько сім років. Шкільний день починався о 6 ранку влітку та 7 ранку взимку. Обід був з 11 ранку до 1 дня. Школа закінчилася близько 5 вечора. Хлопчики ходили до школи 6 днів на тиждень, і в них було мало свят. Дисципліна в школах була сувора. Вчитель нерідко мав палицю з прив'язаними до неї березовими гілочками.
Коли хлопчикам виповнювалось 15 або 16 років, найкращі із них могли піти в один з двох університетів Англії: до Оксфорда чи до Кембриджа.
Дівчата ж навчалися, або дома приватними гувернантками, або матерями. Але вже в 17 столітті у багатьох містах були засновані школи-інтернати для дівчаток. У них дівчат вивчали такі предмети, як письмо, музика та рукоділля.
Як завжди бідні діти не ходили до школи. До 6 -7-річного віку вони повинні були виконувати певні роботи, наприклад відлякувати птахів від посівних земель.
Стоглавый собор 1551 года был собран Иваном Грозным, в котором участвовал он и члены Боярской думы. Собор был созван для того, чтобы укрепить положение в церкви в борьбе с еретиками. Стоглавый собор проводил секуляризацию земель, устанавливал подсудность духовенства.
Теперь церковь была подсудна, а ее имущество неприкосновенно. Жалованные грамоты также были отменены.
Стоглавый собор запрещал основывать слободы в городах.
Остальными решениями Стоглавого собора были:
- унификация церковных обрядов и пошлин на территории
- регламентация норм внутрицерковной жизни для повышения образования и нравственности в духовенстве
- установление контроля над книжными писцами и иконописцами
- принял Стоглав и Кормчую книгу как главные кодексы правовых норм
Что нового они внесли в деятельность церкви?Как и было задумано изначально Стоглавый собор обеспечил выгодное положение для церкви и духовенства. Несмотря на то, что теперь представители духовенства были подсудны, церковь все еще оставляла свое имущество и преимущества над остальными сословиями. Кроме того, духовные дела были также регламентированы, унифицированы, а все действия и деятельность становились подконтрольны.
