История: Японская война ход событий и мирный договор 15

Японская война ход событий и мирный договор 15

👇

Ответ:

КристинаНяшка2

31.01.2022

1904-1905 гг.
причины : противостояние России и Японии на Дальнем Востоке. Войны вспыхнула вследствие обострения противоречий

ход военных действий :
на суше :
27.01-20.12.1904 г - оборона военно морской крепости Порт-Артур
11-21.08.1904 Ляодунская военная опперация
6-25.02.1905 поражение русских под Мукденом

на море :
27.01.1904 - нападения японцев на русский флот ( гибель крейсера ВАРЯГ )
31.03.1904 - гибель главнокомандующего Тихоокеанским флотом С.О. МАКАРОВА
14-15.05.1905 поражение 2-й ттихоокеанской эскадры у о. Цусима

итог : поражение России
подписание Портсмутского договора 23.08.1905
- корея признавалась сферой влияния Японии
- Япония получила во владение Южный Сахалин
- Япония получила право рыбного промысла вдоль русских берегов
- Россия передала Японии в аренду Ляодунский полуостров и Порт-Артур

4,7(99 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

switt1q

31.01.2022

Система влади в гетьманщині була закладена під час хмельниччини. в середині xvii століття вона нагадувала військову диктатуру з елементами народовладдя. з кінця xvii століття ця система еволюціонувала в бік монархічно-республіканської системи зразка речі посполитої. головою держави був гетьман. він обирався пожиттєво на козацькій радізагальним, відкритим голосуванням. гетьман уособлював верховну виконавчу і судову владу, був керівником центрального апарату, головою усіх станів. верхівку влади складала генеральна старшина. в часи хмельниччини її називали військовою старшиною. до її складу входили обозний, суддя, писар, два осавули, хорунжий і бунчужний, підскарбій. генеральний писар керував гвк, що виконувала роль уряду. генеральний обозний очолював армату, мав повноваження заступника гетьмана, у разі потреби обіймав посаду наказного. генеральні судді завідували судочинством. генеральний суддя вершив суд над державними злочинцями, розглядав апеляції і прохання про помилування, контролював роботу місцевих судів. на засідання генерального суду скликали підконтрольних генеральному судді суддів з міст і селищ. всі судді були виборними. генеральний підскарбій відповідав за військову скарбницю, реформовану у генеральну скарбову канцелярію. осавули, хорунжі й бунчужні виконували функції гетьманських генерал-ад'ютантів. генеральна старшина формувала при гетьмані дорадчий орган — раду старшини. джерелом влади і захисником суверенітету держави були виключно представники козацького стану. решта станів були усунені від державного іння. деякі міста та монастирі користувалися магдебурзьким правом чи самоврядуванням. гетьманщина поєднувала в собі риси республіканського і авторитарного ладу. вищу владу представляли три органи — гвр, гетьман і рада генеральної старшини. незважаючи на те, що вищим органом влади була гвр, гетьман і генеральна старшина, як правило, маніпулювали цією радою і значення останньої поступово зменшувалося. цьому сприяв і порядок прийняття рішень генеральною радою: натовп піднімав руки, шаблі, підкидав шапки, через що застосовувалася акламація. хмельницький поволі відмовився від їх скликання, вирішуючи справи одноособово або переносячи їх розгляд на старшинську раду. утім потреба в скликанні ради диктувалася необхідністю зміцнення гетьманської влади в умовах наростання старшинської опозиції. після його смерті, в умовах загострення політичної боротьби, значення загальної ради істотно посилилося. із запровадженням в україні 1722-го року малоросійської колегії розпочалася уніфікація із загальноімперськими зразками норм організації державного життя, функціонування діловодства, впровадження у правове поле російських юридичних кодексів, мобілізації матеріальних ресурсів краю на загальноімперські потреби тощо. російська влада вчинила спробу де-факто ліквідувати інститути гетьманства і генеральної старшини, підмінити формально виборну полкову адміністрацію призначеними з центру російськими офіцерами, трансформувати судову і фінансові системи

4,6(95 оценок)

Ответ:

vikki01092

31.01.2022

ответ:

общее: оба думали что бог почитает когда люди занимаются накоплением денег и доходов. оба считали что бог любил когда люди работали, занимались трудом-время посвящённое богу. считали что приумножить богатсва-это хорошо, это значило служить и прославлять бога.

различия: 1)лютер считал что все люди равны перед богов, а кальвин что у бога есть избранники, которые обретали спасение души и были те, кого ждала неминуемая смерть.

2)лютер считал что все люди могут верить в бога, могут искупать свои грехи, а кальвин считал что только избранные могли искупать свои грехи, а остальные всё равно пойдут по плохому пути.

объяснение:

4,7(44 оценок)

Это интересно:

Транспорт

29.01.2021

Как правильно заботиться о мотоцикле и сделать его долговечным...

Финансы-и-бизнес

22.04.2022

Как открыть предприятие малого бизнеса: полный гайд...

Компьютеры-и-электроника

07.06.2022

Как просто и быстро очистить Корзину на iPhone...