Цивіліза́ція — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).
Наприклад, Єгипетській цивілізації властиві спорудження пірамід, муміфікація померлих, своєрідне ієрогліфічне письмо тощо. Інколи в одну цивілізацію об'єднують людей однакової віри (Християнська цивілізація, Буддистська та ін.).
Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними, і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.
Поняття цивілізація (від лат. civilis — громадський, суспільний, державний, громадянський) введене у науковий словник французьким тником Оноре Габріелем Мірабо 1756 року. Під цим визначенням французьк тники мали на увазі суспільство, засноване на засадах розуму та справедливості.
Традиційні цивілізаційні системи Сходу розвивалися переважно внаслідок кризи ранніх цивілізацій і переходу в різних формах і різними темпами до станово-класових відносин.
У Східному Середземномор'ї на території Палестини був написаний Старий Заповіт, що є важливим джерелом з історії господарства стародавніх євреїв та іудейсько-ізраїльських держав.
Старий Заповіт включає 50 книг і складається з трьох частин, написаних різними авторами впродовж XIII-II ст. до н. е.: Пятикнижжя Мойсеєвого (Тора - "Учення"), Священного Писання (поетичні та прозові тексти, історичні книги), Книги Пророків (народних проповідників та ораторів).
Ідейно-ціннісною установкою Старого Заповіту є визнання людської індивідуальності та примату особистості як образу та подоби Божої над соціальним статусом, національною належністю тощо. Основою Мойсеєвих законів є справедливість, що означає визнання прав людини на життя, власність, одяг, житло, працю і відпочинок, і праведність, що передбачає виконання людиною своїх обов'язків відповідно до заповідей Бога.
Економічні уявлення Старого Заповіту - це захист інтересів бідних верств населення, засудження багатства і влади, заклик до відновлення земельної патріархальної громади. Критикувалися надмірне накопичення багатства і розкоші, лихварство, пропонувалося обмежити боргове рабство шістьма роками, заборонялося використовувати потреби ближніх для власного збагачення, затримувати плату за працю найманого робітника, обважувати та обмірювати покупців, вимагалося періодично прощати борги і відпускати на волю рабів, багатство розглядалося як знак Божої прихильності за справедливість і праведність.
Объяснение:
Мезолит (12 – 5 тыс. до н.э.) В археологической науке Казахстана эпоха мезолита изучена недостаточно. Только в результате археологических исследований в районе Есиля, в Кустанайской области и близ Тургая были найдены некоторые памятники мезолита. Период перехода от раннего палеолита к среднему палеолиту совпал с таянием ледников. В природноклиматических условиях произошли существенные изменения, многие виды гигантских животных вымерли, большие изменения претерпел и мир растений. Изменение фауны и другие факторы обусловили возникновение земледелия и новых элементов животноводства, а в некоторых регионах сложились новые формы рыболовства и охоты. Существуют различные мнения относительно хронологии и характеристики мезолита. Однако исследователи этого периода Ж.К Таймагамбетов, В.И. Логвин и А.М. Кисленко, основываясь на результатах археологических исследований, предлагают признать хронологические границы среднекаменного века, относящиеся к 10-5 тысячелетиям до н.э. Неолит (5 – 3 тыс. до н.э.) В этом периоде человечество достигло высокого уровня в технике обработки камня. Произошла большая специализация в производстве орудий труда. Наряду с совершенствованием техники отжимной ретуши появились новые технологические приемы обработки камня: шлифование, сверление, пиление, использовались все труднообрабатываемые породы камня, изготавливались каменные топоры, мотыги, зернотерки, ступки, песты. Другим достижением людей эпохи неолита было изготовление различной посуды из глины. Все это и возникновение земледелия и скотоводства повышению производительности труда и жизненного уровня первобытных людей. Теперь охота и собирательство превратились в дополнительные источники существования. Возникновение новых отраслей хозяйственной жизни, усовершенствование техники изготовления орудий труда, повышение производительности труда появлению зачатков ткачества и горнометаллургического дела. Люди эпохи неолита жили в условиях родовой общины. Они вели коллективный образ жизни, трудились сообща. Вместе с тем это было время более высокого развития форм организации общества: образования племён и племенных объединений. Племена состояли из нескольких родовых общин, объединённых кровнородственными узами и однородным характером хозяйства.