В политической экономии при изучении процесса развития капиталистического производства принято выделять три исторические стадии повышения капитализмом производительности труда: 1) простую капиталистическую кооперацию труда; 2) разделение труда и мануфактуру; 3) машины и крупную промышленность (или фабрику).Капиталистическая промышленность проходит в своём развитии три стадии: мелкое производство, мануфактура, фабрика. В первой половине XIX века основной формой промышленного производства была мануфактура с ручным трудом. Однако вскоре, с промышленного переворота, начался переход к машинному производству. Таким образом появились капиталистические фабрики с применением машин и паровых двигателей. В 1890-х годах произошёл промышленный подъём, в следствии чего усилилось строительство железных дорог, увеличилась концентрация производства и преимущественное развитие получила тяжёлая промышленность. Были созданы мощные топливно-энергетические базы в Донбассе (уголь) и в Баку (нефть). Таким образом, на рубеже XIX-XX веков Россия в промышленном развитии догнала основные капиталистические страны.
Надеюсь
На початку XX ст. Австро-Угорська імперія переживала глибоку політичну кризу, викликану підйомом робітничого і національно-визвольного руху. Після опублікування в Росії царського маніфесту 17 (30) жовтня 1905 р., який обіцяв демократичні свободи і скликання Державної Думи, керівництво австрійської соціал-демократичної партії закликало трудящих до масових дій на підтримку загального виборчого права.На початку листопада 1905 р.у Відні і в Празі робітники вийшли на вулиці, влаштовували демонстрації, організовували страйки, будували барикади, вступали в зіткнення з поліцією. Уряд Австрії пішов на поступки і 4 листопада 1905 р.оголосив про згоду на введення загального виборчого права. У лютому 1907 р.був прийнятий новий виборчий закон, який вперше в історії Австрії, надав право голосу всім чоловікам, які досягли 24 років. Інакше розвивалися події в Угорщині. Закон про реформу виборчого права був внесений до угорського парламенту в 1908 р., однак він надавав право голосу лише грамотним чоловікам, причому власники будь-якого майна отримували по два голоси. Лише в 1910 р.уряд Угорщини обіцяв ввести загальне виборче право, але не виконав своєї обіцянки.