Объяснение: 1. Культурне життя євреїв на території України
Виконала учениця 5-М класу
Сейрік Юлія
КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ ЄВРЕЇВ НА ТЕРИТОРІЇ
УКРАЇНИ
2.
Культура
– це сукупність матеріальних і
духовних цінностей, які відображують
активну творчу діяльність людей в
освоєнні світу в ході історичного
розвитку суспільства.
3. Побут
ПОБУТ
Житло євреїв відрізнялося
від українського. Як
правило, їх
розплановували, щоб мати
вихід одразу на вулицю. Це
диктувалося умовами і
специфікою діяльності
євреїв. Оскільки торгівля
була основним їхнім
заняттям, то часто-густо
житло ставало й
крамницею.
4.
Єврейські
будинки мали вікна і двері
більших розмірів, ніж українські.
Господарських споруд, а отже й подвір'їв
та огорож практично не було, за винятком
тих господарств, де тримали худобу.
5.
Якщо в українській хаті
повсякденний одяг
тримали на жердці, то у
євреїв його чіпляли на
позабиваних у стіну
цвяхах та кілках. Не було
по єврейських хатах лав
та ослонів користувалися стільцями.
Порівняно більше, ніж
інші народи, мали євреї
посуд.
6. Одяг
ОДЯГ
За давніх часів українські
євреї – чоловіки носили
старопольський костюм довгий чорний сюртук,
штани, заправлені в
панчохи, черевики. Але під
шапками на головах мали
ще й ярмулку - невеличку
чорну шапочку, якої ніколи
не скидали - навіть під час
їжі й молитви.
7.
Непокриту
голову
вважали за гріх
перед Богом. У
зачісці
обов'язковими були
пейси, що
неширокими
пасемками звисали
з голови по обидва
боки обличчя.
8.
Єврейки вирізнялись зпоміж інших, передусім,
запинатися:
хустку зав'язували кінцями
на потилиці так, щоб було
видно вуха. Заміжні
єврейки, крім того, носили
перуки, а власне волосся
стригли: всі вважали, що
жінці ніколи дбати про
власну зачіску - їй треба
насамперед глядіти
чоловіка і дітей.
9.
Релігія
забороняла
євреям носити одяг
із змішаних
волокон. Тканина
повинна бути з
чогось одного: як із
шовку, то з шовку,
як із льону, то з
льону, а як
шерстяна, то без
домішки лляних
ниток.
10. Їжа
ЇЖА
Євреям заборонялося брати до вжитку
свинину та м'ясо худобини, яку роздер хижий
звір. Не годилося, також, їсти м'ясо хижаків і
хижих птахів, бо воно має недобрий вплив на
людину, робить її брутальною і жорстокою.
11.
Основою ж кошерних,
тобто придатних до їжі
м'ясних страв було
м'ясо жуйних тварин з
роздвоєними ратицями:
корови, кози, вівці. Із
птиці годилися в їжу всі
її домашні види, але
треба було ще знати, як
її зарізати, щоб і вона
була кошерною.
12.
Уміли
це робити спеціальні різники, їх
чимало було по містечках. А орендарі
сільських корчем мусили наймати
балагулу, щоб завезти птицю до різника
та споживати її з чистим сумлінням як
кошерну.
13. Обряди
ОБРЯДИ
Весільна обрядовість
євреїв, як і інших
народів, складалася з
кількох частин.
Найпершою були
заручини. Справляли їх
частенько ще тоді, коли
"молодий" і "молода"
бавились у пісочку чи
гралися ляльками. Але за всіма вимогами
традицій і звичаїв.
14.
Посередником між сторонами виступав
сват, що мав таку професію і наймався як
до батьків майбутньої нареченої, так і до
батьків майбутнього нареченого. Саме він
залагоджував усі незгоди та добивався
компромісів.
15.
Кінчались
заручини
урочистим
підписуванням акта.
Робили це батьки
молодих у присутності
родичів з обох сторін.
Підписували акт про
заручини також двоє
спеціально
за свідків.
16.
Дуже поширеним серед євреїв є свято Песах. На
цьому святі їдять мацу (прісні хлібці, які схожі на
ті, якими годувалися у пустелі в давнину євреї,
які вийшли з Єгипту) і замінюють звичайний хліб
8 днів Песаха. У цих хлібцях нема нічого крім
борошна та води, але від замісу до повного
випікання має пройти не більше 18 хвилин.
17.
Також не менш значним
святом для євреїв є Дні
Пірума. Це яскраве,
радісне, карнавальне
свято. Знаками Пірума є
трещотка, клоунський
ковпак, маска для
пуримшпиля, солодкі
трикутникові пиріжки, які
мають назву” вуха
Амана”(так звали
негативного героя
давньої історії), яка стала
основою свята.
18. Висновок
ВИСНОВОК
Євреї мали свої
особливості у
культурному розвитку.
І не дивлячись на те,
що вони проживали
на чужій території, їм
вдалося зберегти
свою неповторність та
самобутність.
:)
Головна концептуальна ідея Гадяцької угоди полягала в тому, що замість Речі Посполитої Двох Народів (як офіційно називалася тогочасна Польсько-Литовська держава) на політичній мапі Європи мала постати Річ Посполита Трьох Народів. Тобто відтепер федерацію мали складати не лише Корона Польська та Велике князівство Литовське, а й Велике князівство Руське. Усі три частини федерації мали об'єднуватися особою спільно обраного короля, спільним вальним сеймом, спільною зовнішньою політикою та організацією оборони держави.
Підпис Івана Виговського
Вищим органом законодавчої влади на території Великого князівства Руського, до складу якого входили Київське, Чернігівське та Брацлавське воєводства, мали бути виборні Національні Збори. Главою виконавчої влади — пожиттєво обраний гетьман. За зразком Польської Корони та Великого князівства Литовського формувалися місцеві органи влади та система судочинства.
Объяснение:
