Объяснение:
Раннее Средневековье[1] — период европейской истории, начавшийся после падения Западной Римской империи. Длился около шести веков, приблизительно с 476 по 1100 год. В эпоху раннего Средневековья произошло Великое переселение народов, появились викинги, возникли королевства остготов в Италии и вестготов в Аквитании и на Пиренейском полуострове и образовалось Франкское государство, в период своего расцвета занимавшее большую часть Западной Европы. Северная Африка и Испания вошли в состав Арабского халифата, на Британских островах существовало множество небольших государств англов, саксов и кельтов, появились государства в Скандинавии, а также в центральной и восточной Европе: Великая Моравия и Киевская Русь.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Противники Витте дали ему прозвище – «граф Полусахалинский», так как Япония по мирному договору получила южную часть острова Сахалин.