Ерте темір дәуіріндегі Қазақстан аймақтары. Сақтар мәдениеті
Б.з.б. VIII ғасыр мен б.з-дың VIғасыр аралығын қамтитын дәуір: Ерте темір дәуірі
Ерте темір дәуірінің қамтитын аралығы: б.з.д. VIIIғасыр б.з-дың VI ғасыры
Темір дәуірінің бөліну кезеңі: 2-ге
Алдыңғы ерте темір дәуірі кезеңінің мерзімі: б.з.б. VIII-III ғасырлар
Кейінгі ерте темір дәуірі кезеңінің мерзімі: б.з.б. III-б.з. VI ғасыры
Көптеген тайпалар үшін темірді ашу және кеңінен пайдаланудың бастапқы кезеңі болған мерзім: б.з.б. VIII- VII ғасыр
Мүлік теңсіздігі түпкілікті орнаған дәуір: Темір
Алғаш Әскери-демократияның пайда болған дәуірі: Темір дәуірі
Әскери-демократияның пайда бола бастаған кезі: Темр дәуірі
Табиғаттың дайын өнімін пайдаланған аңшы-терімшілерден көшпелілердің айырмашылығы: Өнім өндірді
Мәтінде сипатталған жағдайдың себебінен дала тұрғындарының шаруашылығына енген өзгеріс. «Табиғатта құрғақшылық бел алып, жауын-шашын азайды.Егіншілікпен шұғылдану қиындады. Бұлақтар суалып, өзендер тартылып қалды. Бұл малмен күн көріп отырған тайпалардың жаңа өріс іздеуіне ықпал етті»: Көшпелі мал шаруашылығына өтті
Таза кошпелі тұрмыс қалыптасқан аймақтар: Батыс және Орталық Қазақстан
Ерте темір дәуірінде мал басының кобеюіне байланысты қалыптасқан: Көшпелі мал шаруашылығы
Темір дәуіріндегі көшпелілердің тұрмысындағы адамгершілік пен әкімшіліктің үйлесімді жүйесі назарын аударды: Қытайлардың
Жартылай көшпелі мал шаруашылығы дамыған аймақтар: Алтай, Жетісу таулы аймақтарында
Темір дәуірінде Шығыс Қазақстан, Алтай мен Тянь-Шань тауларында, Жетісудың таулы аймақтарында дамыған сала: Жартылай көшпелі мал шаруашылығы
Темір дәуірінде отырықшылық шаруашылық дамыған өңірлер: Сырдария,Шу, Келес өзендері аңғарлары
Ерте темір дәуіріндеСырдария, Шу, Келес өзендерінің аңғарында шаруашылық саласы
Олівер Кромвель був британським політиком, солдатом і урядовим чиновником, який перетворив британську адміністрацію з королівства в Республіку.
Объяснение:
Влітку 1642 року почалася перша англійська громадянська війна між роялістами, прихильниками короля Карла I, які стверджували, що король повинен мати абсолютну владу в якості його божественного права, і парламентаріями, які виступали за конституційну монархію, а потім скасування монархії і палати лордів повністю.
З самого початку Кромвель був переконаним членом парламентської армії. Коли в 1648 році знову спалахнула громадянська війна, військові успіхи Кромвеля означали, що його політичний вплив значно зросла. У грудні 1648 року відбулося розкол між тими членами парламенту, які хотіли продовжувати підтримувати короля, і такими, як Кромвель, які вважали, що єдиний іб зупинити громадянські війни - це суд Чарльза. Дійсно, Кромвель був третім з 59 депутатів, які підписали смертний вирок Чарльзу.
Після страти короля в 1649 році Співдружність Англії був очолений Державним. Кромвель керував англійськими військовими кампаніями по встановленню контролю над Ірландією в 1649 році, а потім в Шотландії в 1650 році. Це призвело до закінчення громадянської війни з перемогою парламенту. Кромвель був призначений генеральним лордом, фактично головнокомандувачем парламентських збройних сил в 1650 році.
Кромвель разом зі своїм Державною радою прийняв більше 80 постанов, що втілюють конструктивну внутрішню політику. його метою було реформувати закон, створити пуританську церква, дозволити терпимість за її межами, сприяти утворенню і децентралізувати управління.
Його економічна та промислова політика проводилася в основному за традиційними напрямками. Але він виступав проти монополій, які не подобалися країні і приносили користь тільки дворянству при королеві Єлизаветі і перших двох Стюартах
У цьому парламенті широка політика релігійної терпимості Кромвеля також зазнала критики, особливо щодо квакерів. Навесні 1657 року парламент проголосував за те, щоб запросити Кромвеля стати королем. Розриваючись між його прагненням до «врегулювання» і триваючим прагненням до божественної реформації, він коливався протягом багатьох тижнів, а потім відмовився від звання. Кромвель погодився з новою конституційною домовленістю, яка відновила багато атрибутів монархії, в тому числі відновлення палати лордів. Це рішення викликало негативну реакцію республіканців, і остання парламентська сесія Кромвеля (січень-лютий 1658 г.) закінчилася жорстоким обвинуваченням в новому «Єгипетському рабстві».