За одним відомим виразом, римляни "тричі скоряли світ". Перший раз - легіонами, другий - християнством, третій раз - правом.
Зведене в ранг "писаного розуму" (ratio scripta) римське право класичного періоду було широко сприйняте феодальними державами Західної Європи, воно і донині лежить в основі багатьох інститутів капіталістичного права.
У масі конкретних відносин, що виникали між товаровиробниками, римські юристи зуміли виділити самі загальні, самі абстрактні форми. В зв’язку з цим загальне, абстрактне вираження одержали і ті правові норми, ті правові інститути, що служили врегулюванню цих відносин.
Розвитку римського права сприяли багато обставин. Позначився високий рівень товарних відносин, досягнутий Римом у періоди пізньої республіки і принципату. Одним з його наслідків, як ми вже знаємо, було стирання різниці між категоріями вільного населення імперії.
Не менше значення мав "всесвітній" характер самої імперії, що породив потребу «примирення» багатьох і різних правових систем, що історично виникли й існували в завойованих країнах, і насамперед у Греції, Єгипті, Сирії й ін. Римські юристи мали можливість скористатися результатами правового розвитку культурних національних частин імперії, особливо Афін. Не можна не відзначити ту увагу, що приділялося праву, і ту пошану, якою була оточена діяльність юристів, особливо таких видатних як Гай, Ульпіан, Павел, Лабеон, Цельс і багато хто інші.
До всьому цього додамо тисячолітній розвиток, тисячолітню корекцію - і ми одержимо відповідь на питання, чому римське право переступило за рамки своєї епохи, перетворилося в явище всесвітньо-історичного значення.
1. Причинами восстания было то, что отменили Конституцию 1791 года и произошел второй раздел Речи Посполитой. Городненским немым сеймом была отменена Конституция и там приняли новую, хотя она и не действовала, потому что Польша не имела независимости. Этот раздел территории Польши не могли терпеть передовые люди страны, патриоты своей родины. Они стремились возвратить самостоятельность Польши, уменьшить влияние других стран.
2. Участниками восстания были мещане, шляхта, духовенство, крестьяне.
3. Центр эмигрантов в Лондоне стал подготавливать восстание, в марте 1794 года был принят Акт восстания, в нем провозглашались цели восстания. Руководство восстанием доверили Тадеушу Костюшко. Восстание происходило в Сандомирском, Люблинском, Мазовецком воеводствах и Холмской земле., в апреле власть к восставшим перешла в Варшаве.В мае Полонецким универсалом Костюшко давал крестьянам некоторые привилегии и привлекал их на сторону восставших.В Вильно был разгромлен русский гарнизон.В апреле была создана высшая литовская рада под руководством Ясинского. Русские войска были разбиты и в мае. Стала набирать мобилизованных поветовая комиссия. Ясинский набирал людей в партизанские отряды из шляхты и обыкновенного населения. Были совершены два крупных рейда на территорию Белоруссии, отошедшую к России, но они были неудачными. Русские войска стали наступать, сначала они в июле завоевали область брестского воеводства и новогрудское , а в августе –Вильно. Суворов победил войска Сераковского. Долго оборонялись повстанцы возле Гродно, откуда стали перебираться в Варшаву.Главным сражением было сражение недалеко от Варшавы,польские войска были разбиты.После занятиями русскими Праги Варшава сдалась,к середине ноября остатки повстанцев были разбиты.Восстание продлилось на белорусских землях чуть больше 5 месяцев. Но большинство населения не поддержало восстания, не хотело восстановления старых порядков.
4. В итоге был проведен третий раздел Польши, она перестала быть самостоятельным государством. Крестьяне на белорусских землях перешли к русским дворянам
