ответ:Га́й Ю́лій Це́зар (лат. Gaius Iulius Caesar; 12/13 липня 100 до н. е. — 15 березня 44 до н. е.) — давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник. Римський консул (59, 48, 46, 45 і 44 до н.е), диктатор (49, 48—47 і 46—44 до н. е.), великий понтифік (з 63 до н. е.). Один із найвидатніших полководців античності. Докірнно змінив політично-суспільний і культурний ландшафт стародавнього Середземномор'я і Західної Європи. Представник римського патриціанського роду Юліїв. Народився у Римі, Римська республіка. Послідовно домігся всіх ординарних римських посад. Заробив собі ім'я на боротьбі з консервативними сенаторами оптиматами. Організував перший тріумвірат разом із Помпеєм і Крассом (60 до н. е.). Більше восьми років провів у Галльській війні (з 58 до н. е.), приєднавши до республіки Галлію, західний берег Рейну і частину Британії. Розпочав громадянську війну (49—45 до н. е.) через протистояння з Сенатом. Розбив опозицію на чолі з Помпеєм в Італії, Іспанії (двічі), Греції та Африці, а також розгромив війська їхніх союзників у Єгипті та Понті. Після перемоги став диктатором. Прийняв почесний титул «імператора», що став частиною його імені, однак відмовився від влади стародавніх римських царів. Провів ряд важливих реформ. Убитий в Римі сенаторами-заколотниками на чолі з Брутом. Його племінник Октавіан Август отримав за заповітом більшу частину спадщини і згодом став першим римським імператором.До Цезаря по-різному ставилися при житті, і ця традиція збереглася в Римській імперії: його ім'я всіляко відбілювали прихильники правителів, а опозиціонери вихваляли його жертв і змовників. Дуже популярною була особистість Цезаря в Середні століття і в Новий час. Крім політичної і військової діяльності, Цезар відомий і як літератор. Завдяки та ясності стилю, його твори вважаються класикою давньоримської літератури і використовуються при навчанні латинської мови. До імені Юлія Цезаря відносять титули кайзер і цар, а також назва сьомого місяця року (українською — липня) в багатьох європейських мовах.
Объяснение:
1.Кто был заинтересован в объединении Франции?
В объединении Франции, прежде всего, были заинтересованы короли. Это естественно, потому что объединенная Франция сила залогом единства власти короля. Во-вторых, объединенные земли были залогом увеличения личного домена короля. Создание Генеральных Штатов обуславливается этой же причиной, как и закон о «40 дней короля». Плюс, средние и низшие слои общества, духовенство поддерживали короля, а значит тоже хотели объединенной Франции. Только феодалы были против.
2.Первые успехи объединения?
Мы знаем, что в конце 12 века Франция была почти полностью раздробленной. У каждой из 10 областей был свой граф или герцог. Только Париж и Орлеан находились под властью короля. Но первыми успехами увенчалось правление Капетингов, которое продлилось до 1328 года. Им удавалось объединять территорию. После них Август Второй (Филипп) смог противостоять Англии, вернуть Нормандию и осуществить большое объединение французских земель.
3.Филипп 4 Красивый и его конфликт с Папой Римским?
Филипп 4 правил с 1285 года и ему удалось присоединить Наварру и Шампань. Однажды, он решил провести аферу: испортил монету дешевыми металлами, и приказал оплатить долги полноценной монетой, хотя выплачивались деньги испорченными. Из-за этого он вступил в конфликт с Папой Бонифацией 8, который пообещал отречься от церкви, тогда посол пришел к Папе ударил его, отчего Папа умер. С этого момента началось Авиньонское пленение пап, которые теперь жили в городе.
4. Генеральные штаты?
Генеральные штаты были прототипом парламента во Франции в период с 1302 по 1789 годы. Они были символом единой власти короля и стали необходимыми, когда в Франции был динамичный рост городов. Первый Генеральный штат был созван именно при конфликте с Папой, о котором я говорила выше. Король всегда был инициатором созыва штатов в критические моменты. Но особого успеха штаты никогда не имели.
