Объяснение:
До кінця XIII ст. півострів став одним із найважливіших улусів Золотої Орди. Географічні особливості (він з усіх боків оточений морями) робили його природною фортецею, яку в разі нападу ворогів захищати було зручніше, ніж будь-який інший улус держави. У цей період в Криму, як і в усій держав ігалося стрімке економічне піднесення, викликане тим, що золотоординські хани змогли посприяти безпечному пересуванню торговельних караванів з районів Китаю і Середньої Азії в Європу.Завдяки активному судноплавству на Чорному та Азовському морях, розширенню міст, Крим став одним із найпривабливіших місць регіону.
Але згодом Кримське ханство потрапило в залежність від Османської імперії. У цей період свого розвитку кримська транзитна торгівля занепала. Разом з тим зросла роль товарів, вироблених у самому Криму, зокрема зернових культур: пшениці, вівса, жита, проса, які вирощувалися у кримському степу. Крим не тільки повністю забезпечував себе хлібом, а й вів активну торгівлю, поставляючи зерно у Стамбул та інші великі міста Османської імперії. Кримські соляні промисли, відомі з часів раннього середньовіччя, були одним із найважливіших джерел фінансового благополуччя Кримського ханства. Сіль, що там видобувалася, забезпечувала як саму Османську імперію, так і йшла на експорт в сусідні країни. Основними місцями видобутку були солоні озера в районі Сак, Перекопу і Феодосії.
Серед товарів, які користувалися попитом на європейських ринках, варто відзначити також і тютюн. Підйом тютюнової промисловості припадає на XVII ст., коли мода на тютюнопаління поширилася всією Європою. Сприятливі кліматичні умови дозволяли вирощувати в Криму популярні сорти тютюну, високо цінованого у королівських дворах і в палацах стамбульських вельмож.
Основними торговими центрами Криму в XVI- XVIII ст. були Гьозлев, Кефе, Судак і Бахчисарай. На ринках цих міст продавалася основна маса експортних та імпортних товарів. Описуючи Бахчисарай, Челебі повідомляв: «Всього в місті налічується 1100 крамниць. У кам’яній, критій куполом будівлі безестану є безліч різноманітних товарів. Там дуже багато [крамниць] кравців, шевців, москательників, а також кав’ярень і буза-хане».
У період розквіту Кримське ханство повністю забезпечувало себе всіма основними товарами, при цьому значну частину своєї продукції відправляло на експорт.
Юрта – жилище казаха, удобный и практичный дом, который легко собрать и транспортировать во время кочевых переходов от пастбища к пастбищу. Это символ культуры Казахстана, и других тюркских кочевых народов. Само слово «юрта» можно перевести как родина, отечество, или даже народ. Также, юрта в казахской культуре представляет собой некую модель представления о мироздании.
Прообразом юрты послужили шалаши первобытных людей, а позднее шатры кочевников. Юрты, известные сегодня, сформировались около тысячи лет назад, о чем свидетельствуют различные рисунки и рукописи путешественников из Китая, Ирана и других стран Азии. Данный тип жилища был широко распространен не только в Казахстане, но и в Кыргызстане (где сегодня используется на высокогорных пастбищах), Туркменистане, Монголии, на Алтае и в республике Тува (входящих в состав Российской Федерации). При этом, в каждом регионе были свои особенности устройства и названия для обозначения юрты. В Казахстане юрты более приземистые из-за сильных степных ветров.
