Відповідь:
Династія Мін або Велика країна Мін (кит. 大明國, 大明国; піньїнь: Dà Míng Guó; 1368 — 1644) — династія, що правила Китаєм після ліквідації монгольської династії Юань. В часи панування Мін населення Китаю нараховувало від 160 до 200 мільйонів мешканців[1]. Ця династія була останньою династією Китаю, що керувалася етнічними китайцями — ханьцями. Вона була повалена повстаннцями Лі Цзичена і поступилася маньчжурській династії Цін. Хоча столиця Мін, місто Пекін, був узятий маньчжурами у 1644 році, імператор та його двір втекли до Південного Китаю і правили звідти до 1662 року[2].
За правління Мін, Китай володів великим флотом і армією числом у 1 мільйон чоловік[3]. Хоча приватна морська торгівля і офіційні посольства з Китаю мали місце за панування минулих династій, флот мусульманського адмірала-євнуха Чжен Хе, споруджений в часи Мін у 15 столітті, повністю перевершив своїх попередників розмірами і масштабом. На час панування Мін припадають реалізація великих будівничих проектів, таких як реставрація Великого китайського каналу і Великого китайського муру, а також спорудження Забороненого міста імператора у Пекіні у першій чверті 15 століття.
Пояснення:НАДІЮСЬ ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ ТОБІ ДО
1. Люди научились делать сплавы, и бронза вошла в их повседневный обиход, из-за этого век назвали "Бронзовым". Появление бронзовых инструментов сыграло огромную роль в истории человечества. В расплавленном состоянии она очень пластична. Она устойчива к коррозии, имеет хорошие механические свойства, благодаря чему бронза начала вытеснять обычные инструменты и оружие.
2. На ранней стадии развития общества в качестве денег использовали зерно, шкуры животных, меха, драгоценные камни. Позже их начали вытеснять бронза, серебро и золото.
последствия принятия христианства:
1. укрепление гос-ва и усиление власти киевского князя
2. поднятие международного авторитета Древнерусского гос-ва
3. укрепление семьи( запрещение многоженства)
4. интенсивное развитие культуры и письменности.