Объяснение:
1)Конституция Республики Казахстан 1995 года завершила процесс конституционного строительства независимого государства, начатый с принятием Декларации «О государственном суверенитете Казахской ССР» (25 октября 1990 года) и Конституционным Законом Республики Казахстан «О государственной независимости Республики Казахстан» (16 декабря 1991 года).
2)C обретением независимости Республика Казахстан развивается как суверенное государство в направлении социально ориентированной рыночной экономики. Становление республики как самостоятельного независимого государства происходило в сложных условиях разрушения прежней командно-распределительной экономической системы и перехода к принципиально новой для страны рыночной экономики. В то же время Республика Казахстан встала на путь эволюционных преобразований без острых конфликтов межнационального и межконфессионального характера при сохранении политической стабильности в условиях формирования национальной государственности. Менее чем за полтора десятилетия республике удалось перейти от административно-командной системы к модели социально ориентированной рыночной экономики.
3) Современный Казахстан переживает период национального возрождения. Процесс национально-культурного возрождения означает смену культурной парадигмы. Пересмотр прежних концепций, возвращение забытых или запрещенных имен — характерные черты культурной жизни современного Казахстана.
Відповідь:
Беззаперечним є той факт, що християнство та іслам мають спільні корені, і хоч багато в чому віровчення цих двох світових релігій різняться, відкидати спільні ознаки як несуттєві принаймні нерозумно. Українське релігієзнавство зайшло досить далеко у вивченні кожної релігії зокрема, однак, задля того, щоб краще зрозуміти суть і повніше розкрити взаємозв’язок, варто розглядати християнство та іслам не лише окремо одне від одного, а й у порівнянні та протиставленні. На сучасному етапі вивчення взаємодії не лише цих двох релігій, але й їх послідовників, є дуже важливим, оскільки на території України присутні представники обох віросповідань. Виявлення принципових відмінностей та спільних ознак сприятимуть кращому розумінню тієї чи іншої релігії, що, безсумнівно, піде на користь не лише розвитку релігієзнавства в Україна, а й розвитку взаємовідносин між християнами та мусульманами.
Ключові слова: ангелологія, ангел, іслам, християнство
І християнська, і мусульманська традиції мають спільний плацдарм, а саме – іудаїзм, тому їхні вчення про ангелів мають більше спільних ознак, аніж відмінних. Багато позицій, які стосуються і природи ангелів, і їх ролей в історії людства є не сильно схожими, а подекуди ідентичними.
З давньоєврейського слова «мал’а́х», яким позначалися ангели в Старому Заповіті, знайшло свій безпосередній переклад в грецькому «ангелос» та було напряму запозичене арабське слово «мала́к», що в перекладі з обох мов мало одне й те ж значення. Відповідно, що у християнській ангелології, що в ісламська під ангелом розуміли саме «посланця» Божого. Припущення щодо часу створення теж збігаються. Більшість християнських богословів, ґрунтуючись на хронології подій, описаних в Біблії, зробили висновок, що ангели були створені до створення матеріального світу та людей. В мусульманській ангелології теж побутує така думка, яка заснована на словах з Корану, де Аллах говорить про створення людини ангелам, називаючи людину намісником, котрого він поставить на землі. [2, c. 407]
Пояснення:
