Объяснение:
1.установление и государственное закрепление понятия справедливости.
Политическое регулирование социальных процессов.
Всеобщее равенство.
Коллективизм.
Массовость
Плановое хозяйство.
2.Высокий удельный вес государства в экономике.
Высокие государственные расходы.
Ориентация на инновационный путь развитие.
Высокая норма налогообложения.
Минимальный уровень безработицы.
3.Обеспечение высокого прожиточного минимума всем членам общества.
Оказание материальной малоимущим за счет изъятия привилегий у богатых.
Защита гражданских и политических свобод и прав.
Обеспечение максимальной стабильности общественной жизни.
Объяснение:
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.
Территория государства была разделена на 36 областей во главе с наместниками, назначаемыми царем.
Цинь Шихуан начал походы против соседних стран. Привлекали его южные земли на побережье Южно-Китайского моря. На севере противниками Китая были племена гуннов.
Чтобы удержать отвоеванные у гуннов земли и обезопасить торговые пути от их набегов, началось строительство Великой Китайской стены. Ее возводили из каменных глыб кирпичей и утрамбованной земли. Высота стены была с двух-трехэтажный дом, ширина такая, что поверху могли разъехаться две повозки. В стене были смотровые щели и бойницы - отверстия для стрельбы. Великая Китайская стена протянулась на тысячи километров.
Для того чтобы содержать огромную армию, нужно было много средств. Китайские земледельцы отдавали сборщикам налогов две трети собранного урожая, а сами жили впроголодь. За малейшую, даже незначительную провинность человека били по пяткам бамбуковой палкой или отрезали ему нос. Если преступление казалось серьезным - могли казнить, заживо сварить в котле. За проступок одного человека наказывали всех его родственников, а также несколько семей соседей. На них ставили клеймо, как на государственных рабов, и посылали настроительство Великой стены.
Цин Шихуан приказал сжечь старинные книги, а несколько сот ученых - почитателей учения Конфуция закопать живьем в землю. Он велел уничтожить всех, кто думал, что прежде жилось лучше, чем в период его правления.
Сын Цинь Шихуана начал правление с казней своих братьев и знаменитых полководцев. Но терпение народа истощилось - начались восстания. Новым правителям пришлось пойти на уступки народу, облегчить его положение.