За підрахунками деяких істориків, 80 мільйонів людей було б в Україні нині, якби не репресії та голодомори за радянської влади. Політичні репресії - розкуркулення, депортації, "зачистки" серед науковців, письменників, церковних діячів, військовиків, - призвели не лише до кількісних втрат, але й вплинули на світогляд нації.
"Найголовніше зараз Україна. Поставити собі за мету перетворити Україну в найкоротший термін у справжню фортецю СРСР; у дійсно зразкову республіку. Грошей на це не шкодувати", - писав Йосип Сталін у листі до партійного керманича Лазаря Кагановича у серпні 1932 року. Писав тоді, коли в Україні розгортався голод нечуваних масштабів.
Пётр III Фёдорович (урождённый Карл Пе́тер У́льрих Го́льштейн-Го́тторпский; 21 февраля 1728, Киль — 17 июля 1762, Ропша) — российский император в 1762, первый представитель Гольштейн-Готторпской (Ольденбургской) ветви Романовых на русском престоле. C 1745 года — владетельный герцог Гольштейна. После полугодового царствования свергнут в результате дворцового переворота, возведшего на престол его жену, Екатерину II, и вскоре лишился жизни. Личность и деятельность Петра III долгое время расценивались историками единодушно отрицательно, однако затем появился и более взвешенный подход, отмечающий ряд государственных заслуг императора. Во времена правления Екатерины за Петра Фёдоровича выдавали себя многие самозванцы (зафиксировано около сорока случаев), самым известным из которых был Емельян Пугачёв.
