ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение:
ответ:В процессе выхода из кризиса можно выделить три основных возможных направления. Основой первого стали либерально-реформистские взгляды президента Ф. Рузвельта. Второй путь был скорее социал-реформистским, свойственным Франции и Скандинавским странам. Третье направление было тоталитарным, наиболее ярко выразившимся в Германии.
Объяснение:
Первый путь был основан на косвенном воздействии государством на общественную и хозяйственную сферы жизни населения. Проводились крупные мероприятия по инвестированию в программы безработным, которые облегчали напряженность в обществе. Также действия государственных структур умело подпитывалось комплексом правовых актов и регламентированием системы налогообложения.
Второй путь ставил под государственный контроль внешнюю торговлю и вывоз капитала. Государство обеспечивало финансами сельскохозяйственную и строительную сферы. Также повышалось пенсионное обеспечение и охрана здоровья.
Третий путь был скорее характерен для Испании, Италии и Японии. Он был довольно категоричным и подразумевал милитаризацию экономики и народного хозяйства, тотального контроля правительства над всеми сторонами жизни населения.
В итоге направление, которое выбрал для страны Ф. Рузвельт, оказалось самым верным и вывело страну из кризиса к началу Второй Мировой Войны.
Объяснение:
