После краха СССР, российское общество стояло на распутье: коммунистическая идеология бесповоротно отошла в а новые идеи, позаимствованы с Запада, не смогли окончательно прижиться. Это по к возврату истинно русских культурных тенденций и внедрение их в духовную жизнь.
Однако перемены в духовной жизни не носили исключительно положительный характер. Далеко не всем гражданам Российской федерации в этот период были доступны пути поиска нравственных идеалов. Рост преступности и нестабильное материальное положение населения значительно препятствовали духовному развитию.Главной особенностью культурной жизни было полное отвержение социального реализма. Деятели искусства все чаще обращались к концептуализму и пост-модернизму, однако признание приходило все же к представителям более консервативных течений, которые предпочитали афишировать свои достижения на публике.
Так фильм Н. Михалкова «Утомленные солнцем» был удостоен премии Оскар в 1995 г. Спустя год, не менее престижной наградой каннского кинофестиваля был награжден С. Бодров за фильм «Кавказский пленник».
Актуальной в этот период стала кино документалистика, в которой остро поднимались темы касаемо советского периода, а также обсуждались дальнейшие пути развития государства. Выпуск художественных фильмов в 90-х годах значительно сократился по причине недостаточного финансирования.
В 90-х значительно развивалась российская литература. Читатели знакомились с именами таких выдающихся литераторов как В. Аксенова, В. Астафьева, Ю. Нагибина. Г. Бакланова.
В этот период была полностью окончена реставрация Третьяковской галереи и цирка на Цветном бульваре. Активно возрождались исторические части наиболее крупных городов, которые были уничтожены большевиками еще в период революции.
Відповідь:
Королівство Польське (лат. Regnum Poloniae, пол. Królestwo Polskie) — польська середньовічна і ранньомодерна монархія утворена у 1025 році, коли був коронований великопольський князь Болеслав І Хоробрий. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, Мешко ІІ (1025—1031), Болеслав ІІ Сміливий (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та Вацлав II (1300—1305). Після подолання політичної роздробленості Польщі та коронації 1320 року Владислава I Локетка й аж до 3-го поділу Речі Посполитої у 1795 році королями були всі наступні володарі Польщі. Разом з тим, у середині XIV ст. відбулося відокремлення в рамках польської монархії інституту держави від особи конкретного короля: власне інститут держави, що міг функціонувати незалежно від наявності чи відсутності короля, оформився як Корона Королівства Польського. За умовами Люблінської унії 1569 року, Королівство Польське («Корона») стало однією з двох частин Речі Посполитої поруч з Великим князівством Литовським.
ва, а після смерті Володимира Болеслав підтримав Святополка проти його брата Ярослава і за до в заволодінні Києвом отримав Червенські городи назад.
Королі́вство Уго́рське (лат. Regnum Hungariae; 1000—1918) — королівство на території сучасних Угорщини, Словаччини, Хорватії і Славонії, Трансільванії, Воєводини, Закарпаття, Бургенланду, утворене Стефаном І Святим з династії Арпадів у 1000 році. У 14 столітті перейшло до Анжуйської, а з 15 століття — до Ягелонської династії. Після поразки у битві при Могачі 1526 року від військ Османської імперії втратило незалежність, ставши частиною володінь Габсбургів.
Пояснення:
