Бідні селяни Стародавнього Риму жили в хатинах, збудованих з дерева і соломи.
Житла багатих аристократів – це просторі будинки або навіть палаци з садами (вілли), штучними водоймами і пагорбами, водоспадами і терасами. Будинок ділився на гостьові і призначені для приватного життя частини. У центрі будинку було відкрите приміщення – атрій. Посередині атрія був басейн, в центрі якого була статуя. Басейн оточували колони. У даху над ним робився отвір, щоб через нього проникало світло. Стіни багатьох будинків прикрашалися розписами, підлога – мозаїкою
У холодну пору будинки опалювалися. Римляни першими придумали систему центрального опалення. Під час будівництва на нижньому поверсі установлювали спеціальні каміни.
Заміські вілли римських багатіїв оточували красиві сади зі скульптурами. Нерідко тут були домашні зоопарки з дивовижними тваринами.
У Римі та інших містах існували багатоповерхові будинки – інсули з кімнатами-комірками, в яких жила біднота. Ці будинки нагадували мурашники. Будинки ремісників в містах будувалися з підручних матеріалів. Вони були невеликі і не дуже зручні. До житлового приміщення примикала майстерня
У II ст. Римська імперія досягла кульмінації розвитку. На початку століття правив імператор Трояк (98-117), під час правління якого зовнішня політика стала наступальною.
Особливо небезпечним для Риму було Дакійське царство. 101р. царя Дакії Децебал а було розбито і він був змушений укласти мир. До римлян переходила частина території Дакії, а 105 р. розпочалась нова війна, що закінчилась у 106 р. приєднанням до Риму всієї Дакії.
Данія - область, яка займала територію Трансільванії, Малої Валахії, частину Великої Валахи та Вакату, отримала назву від імені дакійських племен, що жили там. Даки - група північно-фракійських племен. Уперше про Дакію згадує Юстин при описанні їх війни з бастарнами. Усередині І ст. до н. е. ватажок одного з дакійських племен - Буребіста - об'єднав майже всю Дакію і створив велику армію. Він загрожував навіть римським володінням на південь від Дунаю. У44 р. до н.е. племінне об'єднання даків розпалося. У І ст. до н.е. й у І ст. н. е. римляни, скориставшись міжусобною боротьбою дакійських племен, здійснили кілька походів на північ від Дунаю з метою завоювання Данії. Найбільшого розквіту країна зазнала за часів Децебала (87-106рр. н.е.), який зумів об'єднати даків, створивши могутню державу, здатну тривалий час протидіяти римлянам. Тільки в результаті двох походів Траяна (101-102, 105-106 рр. н. е.) більшу частину Данії завоювали римляни й у 106 р. держава Даків стала римською провінцією. Повстання дакійських племен проти панування римлян (189-161, 181-192рр. та ін.) послабили владу римських імператорів у Данії. У274р. її завоювали готи, а на початку IV ст. - гуни. До V ст. Данію заселили слов'янські племена, які мали значний вплив на місцеве населення.
Завоювання Данії мало певне стратегічне й економічне значення. Було зміцнено римський вплив у Боспорському царстві. Римляни позбулися небезпечного сусіда і отримали зручний плацдарм для того, щоб відбивати напади з північного сходу. Після закінчення Дакійської війни значна увага приділялася укріпленню кордонів. Траян наказав збудувати систему прикордонних укріплень, що сполучалися між собою шляхами. На лінії кордону викопували рови і робили насипи. Таким чином створювався бар'єр, що мав перешкоджати можливому наступу варварів.
Незабаром посилилася римська агресія і на сході. 106 р. було приєднане Набатейське царство в Аравії, а через кілька років розпочалася війна з Парфією.