Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Громадя́нська війна́ в США — війна між північними штатами США і 11 рабовласницькими штатами Півдня, які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня США.
Війна почалась з битви за Форт-Самтер 12 квітня 1861 року і закінчилась 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися. Під час війни відбулося близько 2000 битв. Ця війна була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США.
Війна була логічним наслідком протистояння двох систем — рабства та вільної праці. Першу систему підтримували південні штати, політичною елітою яких були великі плантатори-рабовласники. Для суспільства Півдня характерними були расистські переконання. Ті види робіт, які виконували темношкірі, вважалися негідними білої людини, навіть бідняка. Північні штати навпаки: в їх конституціях рабство було заборонене. Основою сільського господарства там були вільні фермери. Увесь довоєнний час характеризувався намаганням південних штатів розширити територію рабовласництва за рахунок нових штатів. Так, наприклад, 1820 року був прийнятий так званий Міссурійський компроміс, що поділив територію на захід від річки Міссісіпі за паралеллю 36°30' пн.ш. на дві частини — рабовласницьку на півдні й вільну на півночі. На півночі прогресивна спільнота намагалася допомагати рабам: видавала антирабовласницьку літературу, організовувала нелегальну втечу рабів до вільних штатів.
