Б. Смерди. # # # # # # # # # # # # Смерди — основна маса вільного сільського населення Давньої Русі XI—XIII ст., соціально-економічний статус яких визначався таким чином : 1) за соціальноекономічним становищем — це землевласники, що мали коня, господарство та землю, яку феодал міг відібрати; 2) перебували під юрисдикцією і в «підданстві» свого князя; були членами князівського війська; 3) на час війни ставали членами князівського пішого війська і в них мобілізували коней; 4) князівський правовий захист мав забезпечувати незалежність смердів від «сильних»; 5) як вільні смерди сплачували князівському суду за здійснені злочини; 6) проживали у погості та сплачували фіксовану данину князеві; 7) після смерті все майно смердів належало князеві як главі держави, в особі якого персоніфікувалося право верховної власності феодальної держави на землю.
Владимиро- Суздальское княжество 1) Стало ведущим княжеством, а в последствии на его территории появилось московское княжество, которое объединило между собой всю Русь. 2) Система управления - дворцово-вотчинная система. Представители высокого княжества - наместники и волостели. 3) Главный источник дохода "корм" - сбор с жителей. 4) Княжеская дружина и феодальное ополчение - осн. войско княжества. 5) Сохранение традиционных гос. мероприятий - Совет при князе, вече (собрание, принимались важные решения), феодальные съезды 6) Княжеская власть ведущая и бессменная.. Галицко-Волынское княжество (Червонная Русь) 1) Ранее зарождение и формирование дворцово-вотчинной системы системы управления, раньше чем у всех других княжеств 2) Боярские советы, как самостоятельный орган власти, противопоставленный княжескому представительству 3) Удобное географическое положения княжества успешному ведению торговли с другими княжествами 4) Вечная борьба двух сословий - княжества и боярства. 5) Из-за развала и своей слабости в защите и управлении княжеством, позже войдет в состав Польши.
